Верховній Раді для розгляду передані всі чотири зареєстрованих законопроекти про проведення місцевих виборів. Комітет з питань правової політики і правосуддя не став рекомендувати будь-якого з них.
При цьому глава комітету Руслан Князевич заявив, що після того як Верховна Рада підтримає за основу один із законопроектів при підготовці його до другого читання будуть враховані норми і положення трьох інших законодавчих ініціатив.
У ході засідання профільного комітету 17 червня автори представили свої законопроекти.
Так, проект закону №2831, одним з авторів якого є лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко, передбачає закриті партійні списки на місцевих виборах.
Автор законопроекту №2831-1 Микола Федорук, представляючи свій документ, зазначив, що він передбачає пропорційну систему виборів з відкритими партійними списками для категорії обласних центрів, міст з населенням понад 300 тис. чоловік. За словами Федорука, таких міст в Україні близько 31.
"У всіх інших – це мажоритарна система", - додав він, зазначивши, що документ передбачає можливість самовисування.
Депутат від фракції "Блок Петра Порошенка", співавтор законопроекту №2831-2 Олександр Черненко, представляючи свій документ, зазначив, що цей документ був підготовлений робочою групою, створеною спікером парламенту Володимиром Гройсманом.
"Наш законопроект передбачає таку виборчу систему, як це було представлено раніше, але розширена пропорційна система з відкритими списками не тільки на міста понад 300 тис., а на великі міста понад 90 тис. населення, а також на всі обласні ради", - пояснив Черненко.
У свою чергу один із співавторів законопроекту №2831-3 Вадим Денисенко зазначив, що в основі цього документа лежить так звана "німецька" модель виборів.
"Пропонується для сільських і селищних рад зберегти чинну на сьогоднішній день мажоритарну систему, для обласних рад, міських, районних – пропорційну систему", - пояснив він.
"У бюлетені пишеться назва партії і далі прізвище кандидата (від цієї партії), після цього пропонується 5% для партії, для блоків – 7%. Якщо партія проходить 5%-ний бар'єр, далі розраховується, скільки людей проходить в раду від цієї політичної сили. Відштовхуючись від цього, за абсолютною більшістю голосів за даного кандидата, визначається, хто з них в рейтингу стоїть вище і хто з них проходить до тієї чи іншої ради", - пояснив Денисенко.
Як писав у своїй статті на DT.UA Сергій Рахманін, "схильність влади до "німецької моделі" пояснюють двома обставинами. З одного боку - невпевненістю в досить високому рейтингу довіри до себе (звідси - страх перед беззастережною "мажоритаркою"). З іншого - відсутністю достатньої кількості надійних "прохідних" персон (звідси - "розмивання" мажоритарної компоненти). "Зв'язана" схема, що становить собою симбіоз "мажоритарки" і "пропорційки", здатна дати додатковий шанс саме тій партії, котра представляє владу. Особливо якщо вона має фінанси і розраховує на певний адмінресурс".