Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №3843 «Про суд присяжних». Документ за основу підтримали 232 народні депутати, повідомив Ярослав Железняк з фракції «Голос».
«Проєкт Закону України «Про суд присяжних» спрямований на забезпечення реалізації статті 124 Конституції України щодо безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя через присяжних», – йдеться у пояснювальній записці до документа.
Зокрема, законопроєкт визначає, що суд присяжних здійснює судочинство в суді першої інстанції в кримінальному провадженні відповідно до кримінального процесуального законодавства. Складатися він повинен із одного професійного судді та лави присяжних.
Саме професійний суддя має бути процесуальним головуючим у засіданні. Він не братиме участі в прийняті рішення Лавою присяжних по суті обвинувачення особи.
Пропонується, аби до Лави присяжних входили вісім осіб, відібраних у порядку встановленому законом. Також їх приводитимуть до присяги.
Склад Лави присяжних хочуть формувати на основі випадкового автоматизованого відбору кандидатів. Лава присяжних постановлятиме рішення по суті обвинувачення (вердикт).
У законопроєкті також прописано, що незалежність присяжних гарантується Конституцією та законами України. За вплив на присяжних чи його спроби буде встановлена відповідальність.
Присяжним може бути громадянин України від 21 року. Він має постійно проживати на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, якщо інше не визначено законом.
Не може стати присяжним:
- особа, визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
- особа, яка перебуває на обліку в наркологічному, психоневрологічному закладах у зв’язку з лікуванням від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії та/або має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають реалізації прав та обов’язків присяжного;
- особа, яка має незняту чи непогашену судимість, та/або яка є учасником кримінального провадження як підозрюваний чи обвинувачений;
- особа, на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
- особа, яка не володіє державною мовою;
- особа, яка є заявником, потерпілим, цивільним позивачем або цивільним відповідачем у справі, пов’язаній із провадженням, що здійснюється цим судом присяжних, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні, яке розглядається;
- особа, яка брала участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
- особа, яка є близьким родичем чи членом сім’ї члена суду присяжних, що здійснює судове провадження;
- особа, яка особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї зацікавлені в результатах провадження, що здійснюється цим судом присяжних.
Крім того, не можуть стати присяжними низка посадовців, президент України, міністр, депутати, судді, прокурори, військові, працівники апарату суду, держслужбовці, працівники патронатної служби, священнослужителі, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, член Вищої ради правосуддя.
Вердикт про винуватість особи (осіб) вважатиметься ухваленим Лавою присяжних, якщо на всі відповідні питання всі присяжні одноголосно або, за винятком одного присяжного, відповіли «так». Якщо ж голосів не вистачає, то вердикт Лави присяжних є вердиктом про невинуватість особи (осіб).
Закон, у разі його ухвалення в цілому, набере чинності з початку нового бюджетного року після дня опублікування документа. Протягом двох років після набрання законом чинності судове провадження в суді першої інстанції здійснюється судом присяжних лише щодо особливо тяжких злочинів, встановлених частиною третьої статті 31 Кримінального процесуального кодексу України, і якщо за вчинення такого злочину передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Обвинувальні акти у кримінальних провадженнях описаних вище, в яких ухвала про призначення судового розгляду постановлена до набрання чинності цим законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цього документа.
Крім того, ВРУ в першому читанні ухвалила законопроєкт №3844, який вносить зміни до Закону про судоустрій та статус суддів для запровадження роботи класичного суду присяжних.
Депутати рішуче налаштовані перезавантажити суд присяжних в Україні. В якому форматі та як відповідні зміни вплинуть на судочинство загалом, розказує старший юрист MORIS Андрій Іванов у тексті «Суд присяжних у новому вигляді: пропоновані зміни та перспективи».