Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10140-д щодо внесення змін у закон «Про судоустрій та статус суддів». Документ підтримали 244 народні депутати, повідомив парламентарій з фракції «Голос» Ярослав Железняк.
«Реалізація проєкту Закону забезпечить удосконалення процедур суддівської кар’єри з метою їх приведення у відповідність до сучасних потреб та викликів, які стоять перед судовою владою та державою», – йдеться у пояснювальній записці до закону.
Зокрема, закон передбачає викладення у новій редакції норми щодо зайняття посади судді. Крім того, документ передбачає певні зміни для суддів, які проходять кваліфікаційне оцінювання.
Серед іншого, закон змінює термін, до якого судді повинні щороку подавати декларації родинних зв’язків та декларацію доброчесності. Якщо раніше судді мали це робити до 1 лютого, то тепер крайню дату перенесли на 1 травня.
Крім того, передбачено, що протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом Вища кваліфікаційна комісія суддів має завершити оцінювання на відповідність займаній посаді суддів, яких призначили строком на 5 років та повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням строку їх призначення. Також у той самий термін ВККС має завершити проведення оцінювання на відповідність займаній посаді суддів, яких обрали безстроково до набрання чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та щодо яких до набрання чинності цим Законом надійшли висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
Водночас закон врегульовує норму щодо заборони претендувати на посаду судді особі, яка є членом ВККС та Вищої ради правосуддя. Згідно з порівняльною таблицею, такі особи не можуть бути суддями не лише коли входять до ВРП та ВККС, а й протягом одного року після звільнення або припинення повноважень. Те ж саме, судячи з порівняльної таблиці стосується й членів Громадської ради доброчесності та працівників Національної школи суддів України.
Своєю чергою глава правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков додав, що закон підвищує значення співбесід із кандидатами на посаду судді, а значить підвищується доброчесність в їх оцінці. Крім того, закон передбачає, що ВККС має публікувати результати поіменного голосування. А при неявці судді на оцінювання, комісія зможе розглядати питання і без нього. Закон також скасовує зайві етапи добору і скорочує процес навчання майбутніх суддів без суттєвих втрат у якості.
Також документ забороняє суддям із ліквідованих та реорганізованих суддів переводитися без завершення кваліфікаційного оцінювання. Жернаков зазначив, що особливо це актуально в контексті ліквідованого ОАСК.
«Також із хорошого – з документа прибрали більшість небезпечних положень по ГРД і фактично повернули попереднє регулювання. До того ж, ГРД тепер законом надали право на повний доступ до суддівських досьє», – додав Жернаков.
Водночас не дуже позитивним фактором він назвав те, що депутати фактично вивели з-під кваліфоцінювання понад 200 суддів апеляційних судів, які ще у 2015 пройшли так зване «первинне кваліфікаційне оцінювання» з нульовим ККД.
Крім того, за словами Жернакова, не надто позитивною зміною є те, що критерії доброчесності тепер має затверджувати Вища рада правосуддя за консультаціями з ВККС, ГРД та Радою суддів. Він пояснив, що це загрожує значними маніпуляціями з боку суддів змістом поняття «доброчесність».
«Змінюється положення щодо кількості членів ВККСУ, які можуть подолати висновок ГРД. Закон встановлював, що потрібно 11 голосів членів ВККСУ незалежно від кількості чинних членів органу. Тепер з'явилося положення про дві третини від призначених членів. Таке формулювання є юридично неоднозначним і може по-різному трактуватися», – додав Жернаков.
Він також додав, що при ухваленні закону депутати не врахували рекомендації щодо встановлення «обґрунтованого сумніву» в законі як стандарту кваліфікаційного оцінювання.
«З обнадійливого – ці речі ще можна поправити в наступній законодавчій роботі», – підсумував Жернаков.
Про процес формування самої Вищої кваліфікаційної комісії суддів, якій належить завершити кваліфікаційне оцінювання українських служителів Феміди та оновити ледь не половину суддівського корпусу, читайте у матеріалі Саміри Аббасової, Михайла Жернакова і Валерії Радченко «За крок від успішної судової реформи: хто обиратиме українських служителів Феміди?».