Народні депутати прийняли в першому читанні законопроєкт про внесення змін до закону "Про Державне бюро розслідувань" щодо вдосконалення діяльності відомства. "За" проголосувало 263 парламентарія.
Згідно із президентським законопроєктом, глава держави призначатиме директора Бюро за поданням конкурсної комісії без участі прем'єр-міністра. У нинішньому законі директора призначають за поданням прем'єра у відповідності із поданням конкурсної комісії. Передбачається, що забезпеченням роботи конкурсної комісії займатиметься центральний апарат Бюро, а не секретаріат Кабміну.
Крім того, пропонується, щоб директор ДБР сам призначав і звільняв своїх заступників, визначав їх обов'язки, вирішував питання про застосування згідно із рішенням дисциплінарної комісії стягнень до працівників, затверджував організаційну структуру відомства без узгодження з Кабміном.
Директори територіальних управлінь ДБР та їх заступники, керівники підрозділів центрального апарату та їх заступники призначаються і звільняються директором ДБР не за поданням конкурсної комісії, яка відбирається директором, а конкурсних комісій, що проводять конкурси на посади співробітників. Положення про ці конкурсні комісії та порядок проведення конкурсів затверджує директор Бюро. Працівники апарату ДБР призначаються директором Бюро на строк його повноважень і можуть бути звільнені їм достроково за ініціативою директора ДБР або керівника апарату директора.
У статті 1 запропоновано прописати, що Держбюро розслідувань є "державним правоохоронним органом", на який покладено завдання з попередження, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. Зараз передбачено, що ДБР є "центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність".
Крім того, положення про Раду громадського контролю та порядок її формування затверджуватиме президент, а не Кабмін.
Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду законопроєкт №2116 10 вересня і визначив його як невідкладний.
Зазначимо, що ДБР отримало у спадок усю підслідність Генпрокуратури, включно зі злочинами високопосадовців, суддів, прокурорів, правоохоронців, а також військовослужбовців. Надпотужний правоохоронний "монстр" може переслідувати навіть керівництво НАБУ та САП. Інакше кажучи, контроль за ДБР у недоброчесних політичних руках може значно ускладнити життя як політикам, так і антикорупційним органам. Проте поки що не ускладнив, переважно через неефективне керівництво цією інституцією. Плацдарм її неефективності закладено ще під час ухвалення профільного Закону про ДБР. Детальніше читайте у матеріалі Олександра Лємєнова "Сім фальшивих нот Труби" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".