Поєднання санкцій третього рівня з падінням рубля і обвалом цін на нафту спустошує російську економіку, яка втратила вже понад 40% свого номінального ВВП і майже половину ліквідних валютних резервів. Тим не менш, всі дії Росії розраховані на те, щоб продемонструвати марність цього підходу і довести: що б Захід не робив, все одно рішення всіх питань європейської безпеки знаходиться в Москві.
Про це в статті для DT.UA пише Джеймс Шерр, позаштатний науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин.
На думку автора, дії Росії демонструють те, що вона володіє динамікою часу набагато краще, ніж це показали її західні колеги.
"Коли справа стосується заподіяння шкоди Росії - час на боці Заходу. Через два (якщо не менше) роки постійного тиску здатність Росії проводити курс, якому вона з таким завзяттям досі слідуэ, буде серйозно підірвана. Незважаючи на те, що нервова система Путіна повільно реагує на економічні виклики, він не може не усвідомлювати це. Тому Путіну необхідно виграти швидко, інакше він не виграє взагалі", - йдеться в статті.
Для цього, на думку автора, йому потрібно використовувати три очевидні слабкості. По-перше, він розуміє, що в країнах з ліберальною демократією політичні перспективи короткострокові, і низький больовий поріг. Для нього слабка сторона - не та, що може найбільше втратити, а та, що найбільше боїться втрати. Після саміту "Великої двадцятки" Меркель заявила, що вона буде протистояти політиці Росії "незалежно від того, скільки часу на це знадобиться, наскільки важким може бути, і скільки перешкод може опинитися на шляху". П'ятого січня Франсуа Олланд закликав зупинити дію санкцій третього рівня всього через чотири місяці після того, як вони були посилені до повного об'єму. Для тих, хто міряє успіх місяцями, а не роками, нинішня політика є повним провалом, зазначає автор.
"Друга слабкість в тому, що час не грає на користь України. Це не означає, що Україна не витримає ще більшої ескалації сили. Але яка її частина вціліє і якою ціною? І хто оплатить цю ціну? У розпал революції гідності відомий кремлівський ідеолог сказав автору: "Ми збираємося надати вам велику послугу: ми даємо вам можливість вирішувати цю проблему". Роком пізніше інший кремлівський ідеолог зізнався: "До наступної зими України не стане". Інакше кажучи, якщо Росія не зможе контролювати Україну, вона знищить її. Забере те, що "належить їй", нав'яже таке врегулювання питання, в результаті якого частина України стане недієздатною, і перекладе цю ношу на плечі Заходу. Розвиток процесів в Мінську абсолютно не суперечить описаним сценаріям.
І все ж найбільша слабкість Заходу полягає в його невмінні привести свою політику у відповідність з ментальністю свого опонента. Завжди було зрозуміло, що Кремль не буде вести війну на виснаження на умовах Заходу, принаймні, до тих пір, поки існують дипломатичні засоби. В даний час такими засобами є сила і загроза сили. І вони залишаться порівняльними перевагами Росії до тих пір, поки Захід не змусить час працювати на себе. І це цілком можливо, адже навіть у цих переваг є слабкі місця", - йдеться в статті.
Шерр упевнений, що Україні і Заходу потрібна стратегія, яка дозволить їм використовувати час на свою користь. Перше і найбільш складне завдання - знизити загострення воєнних дій. Не має значення, які надії та "гарантії" з'являться в результаті угоди "Мінськ плюс", одними лише дипломатичними засобами домогтися цього неможливо. Необхідно залякування, причому не тільки на західному кордоні України, але і всередині самої України. Без такого залякування Росія буде інтерпретувати будь-які угоди так, як захоче, і відмовиться від них тоді, коли захоче, зазначає автор.
Детальніше читайте у статті Джеймса Шерра Тріумф страху всвежем випуску "Дзеркала тижня. Україна".