UA / RU
Підтримати ZN.ua

Пропоновані президентським законопроектом зміни до КК виходять за межі його назви

Пропонована президентським законопроектом №9221 редакція ст.12 Кримінального кодексу започатковує воістину «революційні» зміни, які явно виходять за межі, зазначені в його назві.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише доцент КНУ ім. Т.Шевченка Сергій Шапченко. За його словами, ці зміни фактично перекреслюють сталі підходи до розуміння і застосування багатьох інших положень Загальної частини КК, а інколи і прямо суперечать їх нормативному змісту. «Ці зміни викличуть непоодинокі нормативні ситуації, які вочевидь не відповідатимуть принципу справедливості у кримінальному праві і просто здоровому глузду», - вважає експерт.

Одним із основних напрямів гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності, реалізованим у законопроекті №9221 достатньо повно, є декриміналізація, скасування злочинності цілого ряду діянь, передбачених розділом VІІ Особливої частини КК. При цьому практично всі вони «переводяться в розряд» адміністративних правопорушень.

За словами С.Шапченка, в результаті прийняття законопроекту у внесеній до Верховної Ради редакції матиме місце така, наприклад, ситуація: штраф, передбачений ч.3 ст.1621 КАП як адміністративне стягнення (від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян), буде у сто разів більшим, ніж штраф, передбачений ч.1 ст.191 КК як вид кримінального покарання (до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Ще один досить сумнівний підхід у реалізованій законопроектом «моделі» декриміналізації пов’язаний із тим, що окремі склади адміністративних правопорушень у пропонованій ним редакції включають діяння, які передбачені КК як окремі різновиди злочинів, пише автор.

Крім того, законопроектом №9221 започатковується ще одна «революційна» зміна концептуального характеру. Відповідно до ч.2 ст.53 КК у пропонованій ним редакції розмір штрафу, що призначається за вчинення злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого злочину, може виходити за максимальну межу, передбачену санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК. Максимальний розмір такого штрафу взагалі не встановлюється.

Цілий ряд запитань викликає ч.5 ст.53 КК у пропонованій законопроектом №9221 редакції. Їх зумовлюють формулювання, котрі не мають чіткого і однозначного кримінально-правового змісту.

Досить сумнівними видаються зміни та доповнення, які законопроектом №9221 пропонується внести до ст.69 КК. Їх прийняття призведе, зокрема, до того, що за більш тяжкий злочин штраф як основне покарання може бути призначений у порядку ч.1 ст.69 КК на меншу суму, ніж за менш тяжкий.

Два основні напрями гуманізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності, що пропонуються законопроектом №9221 на рівні Особливої частини КК, - декриміналізація і пом’якшення караності - загалом видаються прийнятними. Однак, на думку С.Шапченка, їх конкретне втілення далеке від оптимального. Найбільш проблемними в цьому плані, за його словами, є значною мірою «механічне» переведення декриміналізованих діянь у адміністративні правопорушення та поширення «нової ідеології» караності злочинів фактично лише на один розділ Особливої частини КК.

У цілому, на думку автора, зміст законопроекту №9221 в частині внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України свідчить про недостатній рівень професіоналізму його розробників.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Сергія Шапченка «Слід зробити краще, щоб не вийшло як завжди».