Пункт дев’ятий Перехідних положень Конституції України (розділу XV) тимчасово поклав на органи прокуратури додаткові повноваження до тих, які закріплені у розділі VІІ, зокрема в цьому пункті зазначалося, що прокуратура продовжує виконувати, відповідно до чинних законів, функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, які регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
Свого часу питання здійснення прокуратурою функції попереднього слідства було вирішено Конституційним судом України у рішенні від 10 вересня 2008 року. Тоді положення статті 17 (слідчі прокуратури) Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-XII було визнано таким, що відповідає Конституції України. При цьому у мотивувальній частині наведеного рішення зазначено: «системний аналіз чинного законодавства, що унормовує діяльність слідчих підрозділів в органах, на які покладено функцію розслідування кримінальних злочинів, свідчить про незавершеність процесу створення системи досудового слідства і реформування органів розслідування кримінальних злочинів».
Тим часом питання щодо можливості здійснення прокуратурою, відповідно до пункту 9 Перехідних положень Конституції України, функції нагляду за додержанням і застосуванням законів (далі - загальний нагляд) залишалося відкритим.
На сьогодні «чинним» законом, у розумінні п. 9 Перехідних положень Конституції України, який регулює діяльність прокуратури, є Закон України «Про прокуратуру». У ньому питанням загального нагляду присвячено низку статей, зокрема статтю 1 глави 1 розділу ІІІ (нагляд за додержанням і застосуванням законів). Однак таке законодавче забезпечення, з огляду на конституційно встановлений тимчасовий характер функції загального нагляду прокуратури, постійно викликало низку запитань та нарікань.
Спробу надати цій функції постійного статусу було зроблено у 2004 році. Тоді Верховна Рада України статтю 121 Основного Закону України доповнила пунктом 5, згідно з яким на прокуратуру України, окрім іншого, покладалося здійснення нагляду за додержанням прав та свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Однак 30 вересня 2010 року Конституційний суд України визнав відповідний закон неконституційним. Як наслідок, цей закон втратив чинність, у тому числі втратило чинність і положення пункту п’ятого, яким було доповнено статтю 121 Конституції України.
Отже, на порядку денному знову постало питання щодо можливості здійснення прокуратурою загального нагляду в сучасних умовах. Прихильники повсякчасного прокурорського нагляду стверджують, що прокуратура має продовжувати здійснювати нагляд за додержанням і застосуванням законів - мовляв, закони, передбачені пунктом дев’ятим Перехідних положень Конституції, не введено в дію, а отже, і нагляд нібито - конституційно обумовлений.
Після 28 червня 1996 року законодавча база України постала істотно оновленою та модернізованою. Зокрема, у сфері регулювання діяльності державних органів щодо контролю за додержанням законів було прийнято і введено в дію низку законів.
Аналіз навіть неповної законодавчої бази свідчить, що на сьогодні виконано встановлені Перехідними положеннями Конституції України відкладальні умови, які дозволяли прокуратурі здійснювати функцію загального нагляду. А саме: набрали чинності закони, які регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням і застосуванням законів.
І по суті практично будь-який закон визначає органи державної влади, закріплює їх функції та повноваження щодо здійснення контролю (нагляду) за дотриманням норм, які регулюють відносини у конкретній сфері життєдіяльності.
Отже, згідно з Конституцією України, прокуратура вже давно мала припинити здійснювати функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів.
Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Артема Янчука та Тамари Мазур «Всевладдя прокуратури, або Загальний нагляд «житиме» вічно?»