Урочисте призначення відбулося минулого тижня в міністерстві закордонних справ Польщі. Міністр Вітольд Ващиковський офіційно вручив Яну Пєклу рішення, підписане президентом Анджеєм Дудою про його призначення послом в Україні.
В той момент закінчився тримісячний процес призначення нового дипломата. З часу приходу "Права і Справедливості" до влади в Польщі ще жодне рішення не зустрічало такого сильно спротиву з боку опозиції, громадських діячів і навіть депутатів від правлячої партії.
Про це сьогодні пише Rzeczpospolita, намагаючись відповісти на питання, хто такий Ян Пєекло. На відміну від свого попередника в Києві Генрика Літвіна, він не професійний дипломат і раніше працював журналістом. В часи ПНР писав для Gazeta Krakowska, але через опозиційну діяльність йому заборонили займатися журналістикою. Писати він знову почав вже у демократичній Польщі, ставши журналістом Tygodnik Powszechny. В 2003 році почав займатися польсько-українським діалогом. Став директором Інституту мосту на Схід, а через два роки після того – президентом Фонду польсько-української співпраці.
Втім, сумніви політичної еліти щодо призначення Пєкла стосуються не його роботи в Фонді, а коментарів, які він зробив на тему Волинської трагедії і УПА. Минулого року в репортажі для Dziennik Polski Ян Пєкло назвав ці події "епізодом братовбивчої війни між українцями і поляками". Він також додав, що не бачить нічого поганого в тому, що українців "шанують людей, які воювали з комуністичним режимом".
"В Україні ми сьогодні бачимо глорифікацію УПА. Щодня з'являються пам'ятні таблички в ім'я лідерів УПА Романа Шухевича і Степана Бандери, перейменовуються вулиці і влаштовуються фестивалі. Не повинні ми на додачу ще й висилати посла, який стверджує, що на Волині нічого не сталося", - критикував Пєкло депутат від партії "Кукіз'15" Томаш Римковський.
Разом з депутатом-однопартійцем Анджеєм Мачєєвським він виступав проти кандидатури Яна Пєкло в Сеймі. В МЗС заперечили, що новий посол в Україні виправдовував діяльність УПА. При цьому у відомстві наголосили, що він добре орієнтується в політичній, культурній і суспільній ситуації в Україні. Тому підходить на цю роботу найкраще. Але призначення Пєкла викликало також обурення в партії "Право і Справедливість".
"Коментарі нового посла не дають надію на продовження твердої історичної політики, яку чекають багато поляків", - сказав сенатор від "ПіС" Роберт Гавел.
Оскільки правляча партія теж не в захваті від Пєкла, тоді постає питання, чому його обрали на посаду посла в Києві. Джерела в уряді розповіли Rzeczpospolita, що владні кола у Варшаві розділилися на два табори у питанні польсько-української політики. Один з них ставить на перше місце історію і добився прийняття постанови про "вшанування пам'яті жертв геноциду поляків на Волині". А інший – схильний пробачити помилки минулого в ім'я хороший двосторонніх відносин. До цього табору відносяться депутат від партії "ПіС" Малгожата Госєвська і радник міністра закордонних справ Польщі Пшемислав Журавський. Призначення Пєкла посолом в Києві означає певний нахил в їхній бік.
"Ідею призначення Пєкла послом від початку підтримував особисто Вітольд Ващиковський, хоча спочатку він розглядав і інші кандидатури непрофесійних дипломатів. В цьому він керувався не скільки поглядами потенційного посла, скільки його розуміння українських реалій, в чому Пєкло дійсно фахівець", - сказав виданню неназваний політик "ПіС".
Нагадаємо, що польсько-українські відносни останнім часом дещо загострилися через історичні суперечки щодо подій на Волині в часи Другої світової війни. 22 липня Сейм Польщі услід за Сенатом встановив 11 липня днем пам'яті "жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в 1939-1945 рр.". Невдовзі в Україні у відповідь був зареєстрований законопроект про "геноцид" українців, вчинений польською державою в період 1919-1951 років. В МЗС Польщі прокоментували, що Варшаву "здивував" законопроект про геноцид українців. При цьому дипломати зауважили, що український законопроект – це лише "випадковість і ініціатива одного депутата". Тим часом, спікер польського Сенату проти визнання геноциду українців у Польщі.