Про це у своїй статті для ZN.UA пише німецький експерт, екс-керівник Фонду імені Фрідріха Еберта Вінфрід Шнайдер-Детерс.
«Питання про те, чи зможуть «умиротворити» об’єднані в Європейській Раді глави держав і урядів «нового старого» президента Володимира Путіна, оголошеною стратегічною метою якого є «консолідація» СНД - у тому числі й України - під керівництвом Москви, залишається відкритим», - вважає експерт.
На його думку, для запобігання «холодному миру» між Європейським Союзом і Росією Брюссель повинен спробувати дійти компенсаційної згоди з Москвою. Відвернути конфронтацію можна, мабуть, лише підтримавши обидві ініціативи Росії про утворення, по-перше, загальноєвропейського простору вільної торгівлі «від Лісабона до Владивостока» і, по-друге, загального простору безпеки «від Ванкувера до Владивостока»», - вважає автор.
На противагу деяким національним урядам в об’єднаній частині Європи німецький уряд відкрито висловився за «загальноєвропейські» ініціативи російської сторони. Те, що канцлер Ангела Меркель сприймає ці ідеї, видно з «Мезеберзького меморандуму». На початку червня 2010 року в замку Мезеберг (Бранденбург) президент Росії Дмитро Медведєв і канцлер Німеччини Ангела Меркель висловилися за «нові механізми співробітництва» між Росією та Європейським Союзом і запропонували створити Європейсько-російський комітет з політики та безпеки на рівні міністрів.
Усі ці російські заклики до загальноєвропейського співробітництва у сферах безпеки та економіки пролунали до 2011-го - року, в якому Європейська комісія та український уряд досягли широкого «прориву» у переговорах щодо глибокої і всеосяжної угоди про вільну торгівлю і в якому обидві сторони оголосили про завершення цих переговорів до саміту Україна-ЄС у грудні 2011 року. Питання про те, які висновки зробить із цього Москва і якими будуть наслідки в її політиці щодо України, залишається відкритим.
Детальніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Вінфрід Шнайдер-Детерса ««Російський фактор» у німецькій політиці щодо України».
