UA / RU
Підтримати ZN.ua

Президент Південної Кореї застеріг від військової співпраці між РФ та КНДР, планує обговорити це питання на Генасамблеї ООН 

Аналітики припускають, що КНДР може поповнити російські запаси боєприпасів.

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що міжнародне співтовариство "об'єднається ще тісніше", щоб впоратися з поглибленням військової співпраці між Росією і Північною Кореєю, оскільки він планує порушити це питання перед світовими лідерами на Генеральній Асамблеї ООН наступного тижня. Про це повідомляє Bloomberg.

Занепокоєння щодо російсько-північнокорейських зв'язків зросло після того, як нещодавно лідер КНДР Кім Чен Ин приїхав у Росію, де зустрівся з главою Кремля Владіміром Путіним, а також відвідав низку важливих військових і технологічних об'єктів. Аналітики припускають, що Кім може поповнити російські запаси боєприпасів, виснажені під час війни проти України, в обмін на економічну допомогу і технології для модернізації систем озброєнь КНДР. 

Читайте також: Північна Корея заявила, що Путін прийняв запрошення Кім Чен Ина відвідати КНДР після "епохальних" переговорів  

"Військова співпраця між Північною Кореєю та Росією є незаконною і несправедливою, оскільки суперечить резолюціям Ради Безпеки ООН та іншим міжнародним санкціям. Міжнародне співтовариство об'єднається ще тісніше у відповідь на такий крок", - заявив Юн.

У виступі в середу, 20 вересня, в ООН Юн розповість про свою оцінку співпраці РФ з КНДР, повідомив його офіс у Південній Кореї, який додав, що обговорює контрзаходи зі США, Японією та іншими партнерами. 

Читайте також: Шойгу показав Кім Чен Ину ядерні бомбардувальники та гіперзвукові ракети РФ

Хоча є побоювання, що російсько-північнокорейська співпраця підживлює військові зусилля РФ проти України, це також викликає занепокоєння з приводу безпеки в Південній Кореї, де багато хто вважає, що передача складних військових технологій від РФ допоможе Північній Кореї отримати супутник-шпигун, атомний підводний човен і більш потужні ракети. Деякі експерти все ще вважають, що Північна Корея в кінцевому підсумку отримає продовольство і гроші в обмін на постачання боєприпасів і снарядів, оскільки Росія ретельно охороняє свої технології зброї.

Розширення ядерного арсеналу Північної Кореї є основним джерелом напруженості в регіоні, оскільки КНДР відкрито погрожує застосувати ядерну зброю в потенційних конфліктах зі своїми суперниками і з минулого року провела серію ракетних випробувань.  

З моменту в'їзду до Росії минулого вівторка, 12 вересня, у межах своєї першої закордонної поїздки за 4,5 роки Кім оглянув деякі з найсучасніших російських систем озброєнь, в тому числі ядерні бомбардувальники, винищувачі, гіперзвукові ракети і військовий корабель. Під час переговорів із Путіним на найважливішому російському космодромі в середу Кім пообіцяв "повну і беззастережну підтримку" РФ.    

Дехто у Південній Кореї закликає свій уряд розглянути можливість надання Україні летальної зброї у відповідь на можливу передачу Росією військових технологій КНДР. Але Міністерство оборони Південної Кореї наголосило, що його політика не постачати зброю країнам, які перебувають у стані війни, залишається незмінною.

Нещодавно Юн оголосив, що наступного року Південна Корея надасть Україні $300 млн на додаток до $150 млн, обіцяних цього року. За його словами, Південна Корея буде готуватися до середньо- та довгострокового пакету підтримки на суму понад два мільярди доларів.

Південна Корея надавала Україні обладнання для розмінування, автомобілі для екстреної евакуації та медикаменти. Юн заявив, що наступного року Сеул продовжить тісно співпрацювати з Україною, щоб надіслати їй те, чого вона дійсно потребує.

Читайте також: Кім Чен Ин обговорив із Шойгу поглиблення військової співпраці між КНДР та РФ

У Росії зустрілися два світові вигнанці — Владімір Путін і Кім Чен Ин. Навіть cам факт зустрічі та перспективи військово-технічного співробітництва РФ і Північної Кореї викликали серйозне занепокоєння у західних країн та азійських сусідів КНДР. Про те, «Чим для нас небезпечний Кім Чен Ин у гостях у Путіна», читайте в статті Наталії Бутирської.