UA / RU
Підтримати ZN.ua

Правозахисники закликали парламентарів внести суттєві зміни до законопроєкту про лобіювання

У нинішньому вигляді цей законопроєкт загрожує демократії та свободі в Україні.

 Верховна Рада України 10 січня прийняла за основу у першому читанні законопроєкт №10337 "Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні". Єврокомісія визначила ухвалення закону про лобізм однією з передумов для початку переговорів щодо вступу України в Євросоюз, однак у нинішньому вигляді цей законопроєкт загрожує свободі, демократії та конституційним правам в Україні, наголосили в Центрі прав людини ZMINA.

У редакції першого читання цей законопроєкт не лише не зменшить олігархічні та недоброчесні впливи на ухвалення рішень органами влади, але й дозволить тиснути на громадські організації чи будь-яких “незручних” громадян, які критикуватимуть владу та вимагатимуть реформ, а також посилить закритість влади.

Читайте також: Запланований законопроєкт про лобізм виключить громадськість та міжнародних експертів із законотворчого процесу

Такі громадяни чи організації будуть зобов’язані реєструватися як “лобісти” під загрозою штрафів, як “іноагенти” у РФю. За участь у круглому столі, громадську експертизу чи зустріч з посадовцем, скеруванні пропозицій до законодавства, людей переслідуватимуть як за “незаконне лобіювання”.

"Усі ключові пропозиції представників громадських організацій, що входили до складу робочої групи з підготовки законопроєкту до другого читання, створеної парламентським Комітетом з питань правової політики, проігноровані. Доопрацьована редакція проєкту закону й надалі дозволяє переслідувати громадян чи громадські організації за критику чи пропозиції до законодавства під приводом відстоювання ними своїх “комерційних інтересів”, - йдеться в повідомленні.

Правозахисники наголосили, що існує ризик, що комітет і загалом парламентарі можуть ухвалити в цілому законопроєкт №10337 у редакції, яка дозволить владі вважати громадські об’єднання та будь-яких активних громадян лобістами, вимагати звітування за кожний дзвінок, зустріч, пресконференцію та інші “лобістські” заходи, штрафувати і публічно дискредитувати в очах суспільства. 

"У нинішніх українських реаліях, коли в умовах воєнного стану конституційні права і так обмежено, органи влади працюють непрозоро, а громадські активісти, журналісти, підприємці дедалі частіше стають об’єктом переслідувань та залякування у зв’язку зі своєю професійною діяльністю, такий закон звужуватиме простір для громадянського суспільства", - стверджують у Центрі прав людини ZMINA.

Цей законопроєкт потребує серйозних змін, які мають сприйматися не лише ЄС та українською владою, але й суспільством. Правозахисники заявили, що без системних змін цей проєкт є неприйнятним і лише зашкодить європейському поступу України.

"Ми дякуємо десяткам народних депутатів з різних фракцій і груп за підтримку і подання розроблених експертами громадських організацій поправок, які дозволять зняти ключові загрози законопроєкту", - розповіли в ZMINA.

Правозахисники закликали Комітет з питань правової політики, всіх народних депутатів України під час розгляду проєкту №10337 у другому читанні врахувати вищенаведені поправки, насамперед: чітко передбачити, що дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій та неприбуткових установ, зокрема громадських об’єднань.

Аналітики також радять залучити до аналізу й підготовки до другого читання законопроєкту представників галузевих об’єднань підприємств, бізнес-асоціацій , а також представників європейських організацій в Україні, експертів ЄС у сфері лобіювання.

Яким чином запровадження в Україні інституту лобіювання може внести в правове коло нове поле для зловживань та позбавити громадськість будь-якого шансу долучатись до законотворчого процесу аналізував у своєму матеріалі "Лобіювання в Україні: to be or not to be?" голова правління StateWatch Олександр Лємєнов.