Президент Володимир Зеленський 27 вересня 2021 року вніс до Верховної Ради як невідкладні три законопроєкти про захист в’язнів Кремля та членів їхніх сімей. Правозахисні організації закликали парламент якомога швидше ухвалити відповідні документи, про що йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті Центру прав людини ZMINA.
«Проєкт закону «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей» (реєстр. № 6104), а також пов’язані з ним законопроєкти № 6105 та 6106 без перебільшення можна назвати довгоочікуваними, адже українські політв’язні на території Криму і Російської Федерації, військові і цивільні заручники в ОРДЛО, їхні родичі, правозахисники чекали на це понад п’ять років», – йдеться у заяві.
Правозахисники зазначили, що відповідні законопроєкти засвідчують політичну волю керівництва визначити на законодавчому рівні, кого можна вважати особами, що втратили свободу у зв’язку зі збройним конфліктом, а також закріпити додаткові пільги та гарантії, на які можуть сподіватися бранці Кремля та члени їхніх родин. Підписанти звернули увагу, що подібні законопроєкти з’явилися на восьмому році російської агресії проти України та окупації територій Криму та Донбасу.
Так, згідно із законопроєктом №6104, можна вважати такими, що позбавлені свободи у результаті збройної агресії проти України:
- військових, які потрапили в полон (громадяни України, які були позбавлені свободи державою-агресором, її органами у зв’язку із захистом ними суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України);
- цивільних заручників (громадяни України, яких позбавили свободи через незаконні дії держави-агресора, її органів, підрозділів, формувань, інших утворень з явною або прихованою метою спонукання України, іншої держави, державного органу, організації, зокрема міжнародної, юридичних або фізичних осіб до дій або утримання від здійснення дій як умови звільнення громадянина України);
- ув’язнених з політичних мотивів (українців, яких країна-агресор або її органи позбавила волі через їхню діяльність, спрямовану на вираження поглядів, цінностей позицій з відстоювання державного суверенітету України, а також за професійну, громадську, політичну чи правозахисну діяльність).
«Хоча держава надавала певну допомогу таким особам та їхнім родинам через урядові механізми, утім, по-перше, це не було гарантовано законом, а по-друге, системний підхід до такої підтримки так і не був створений», – вказали правозахисники.
Однак, один із вказаних вище законопроєктів чітко визначає види держдопомоги, які можуть надавати бранцям Кремля та членам їхніх родин, зокрема:
- щорічну грошову допомогу в період перебування в умовах позбавлення свободи;
- одноразову грошову допомогу в разі загибелі (смерті) такої особи або смерті протягом року після її звільнення;
- одноразову грошову допомогу таким особам після звільнення.
Крім того, законопроєкти гарантують:
- правовий захист і відшкодування витрат на професійну правову допомогу, а також право на безоплатну вторинну правову допомогу на час позбавлення волі й після звільнення;
- медичну та реабілітаційну, зокрема психологічну, допомогу, санаторно-курортне лікування осіб після їхнього звільнення;
- відновлювальні заходи, адаптацію та підтримку (супровід) вказаних осіб, після їхнього звільнення;
- надання житла для тимчасового проживання;
- забезпечення реалізації трудових прав у сфері зайнятості;
- право на освіту та здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в державних та комунальних закладах освіти;
- пільги під час оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
- відтермінування платежів за зобов’язаннями, звільнення від подання податкової звітності та заборону здійснення заходів, спрямованих на погашення (стягнення) грошових зобов’язань та/або податкового боргу тощо.
Правозахисники повідомили, що станом на 1 жовтня поточного року такими, що були позбавлені особистої свободи у результаті збройної агресії проти України визнали 321 особу, яку звільнили в 2014-2019 роках. Також за даними правозахисних організацій, щонайменше 121 український політв’язень утримується у місцях позбавлення чи обмеження волі в РФ та окупованому Криму. Водночас на території підтримуваних Росією незаконних збройних формувань «ДНР» та «ЛНР» утримують щонайменше 279 військових та цивільних заручників.
«Усі ці люди потребують підтримки та захисту держави. Ми, представники правозахисних організацій, родин в’язнів Кремля, а також звільнені політв’язні і заручники, закликаємо народних депутатів України якнайшвидше ухвалити законопроєкти № 6104, 6105 та 6106 про соціальний і правовий захист політв’язнів та членів їхніх сімей. Оскільки Президент України вніс ці законопроєкти як невідкладні, висловлюємо сподівання на їхній швидкий розгляд у парламенті. Адже турбота про тих, хто був позбавлений свободи внаслідок збройної агресії РФ проти нашої держави, має перестати бути відтермінованою», – йдеться у заяві.
Під заявою підписалися:
- Центр прав людини ZMINA;
- Платформа звільнення політв’язнів;
- Медійна ініціатива за права людини;
- Центр громадянських свобод;
- Об’єднання родичів політв’язнів Кремля;
- КримSOS;
- Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський під час свого візиту до Вашингтона передав адміністрації президента США Джо Байдена список з 450 українських політв'язнів, утримуваних РФ. Такий же список президент України передав і своєму турецькому колезі Реджепу Ердогану.
За даними Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, понад 400 українців незаконно позбавлені волі на окупованих територіях Криму і Донбасу, а також в РФ. При цьому понад 300 - вважаються зниклими безвісти.