Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії Росії проти України, порекомендувала владі 10 кроків, які необхідно зробити в 2023 році, щоб посилити захист прав різних категорій українців під час війни.
Експерти не вперше готують такі рекомендації для влади. Але після початку повномасштабної війни багато проблем, які не були вирішені раніше, загострилися, наголошує директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
10 рекомендацій від правозахисників для Верховної Ради та уряду:
- Ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) та гармонізувати національне кримінальне законодавство з міжнародним. Це допоможе посилити спроможність національної системи розслідувати та притягати до відповідальності осіб, які скоїли найтяжчі міжнародні злочини. Україна отримає повноваження повноцінного члена Асамблеї держав — учасниць МКС, яка є найвищим органом управління МКС, і зможе брати участь у доборі суддів і прокурорів, формувати пріоритети та стратегію подальшої роботи суду, рекомендувати ситуації до розгляду в різних країнах Офісом прокурора МКС.
- Запровадити адміністративну (позасудову) процедуру визнання актів цивільного стану, які відбулися на тимчасово окупованих територіях. Маються на увазі, зокрема, акти про народження, смерть, укладання та розірвання шлюбу. Наразі діє спрощена судова процедура розгляду справ про народження та смерть, що відбулися на окупованих територіях. Проте цього недостатньо. Наприклад, менше ніж 10% дітей, народжених на окупованій території Донецької та Луганської областей у 2022 році, мають свідоцтва про народження, видані компетентними органами влади України.
- Визначити категорії осіб, постраждалих унаслідок збройної агресії проти України. Попри тривалий збройний конфлікт і тисячі осіб, що зазнали шкоди, в українському законодавстві немає визначення, кого можна вважати постраждалими внаслідок збройного конфлікту. Через це не вдалося запровадити комплексної системи допомоги постраждалим.
- Забезпечити справедливу компенсацію за майно, яке було знищене чи пошкоджене внаслідок війни. Однією з ініціатив, покликаних урегулювати це питання, є законопроєкт № 7198, узятий за основу 01.04.2022, і який потребує допрацювання, зокрема в питанні компенсації тим, чиє житло російська армія пошкодила до 24 лютого минулого року.
- Внести зміни до Кримінального кодексу України, які забезпечать дотримання принципу правової визначеності в питанні притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність. Поточне формулювання закону створює підґрунтя для надмірної дискреції правоохоронців у кваліфікації діянь і нерозуміння громадянами меж допустимої діяльності на окупованій території.
- Створити умови для підтвердження освітніх кваліфікацій тими, хто здобув освіту на тимчасово окупованій території України. Це надасть змогу нашим громадянам долучитися до роботи на підконтрольній уряду України території та поповнити різні галузі економіки країни фахівцями, яких сьогодні бракує.
- Забезпечити повноцінне виконання закону «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Наразі Уряд не ухвалив необхідних положень для повноцінної реалізації закону, зокрема про надання медичної та реабілітаційної допомоги, забезпечення санаторно-курортним лікуванням. Так само не запрацював Єдиний реєстр осіб, щодо яких доведено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
- Змінити підходи до призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Усім ВПО допомогу виплачують у фіксованій сумі, не оцінюючи їхніх потреб. Така система виплат рано чи пізно змушує державу шукати інструменти контролю за ними. Як і 2016-го, наприкінці 2022 року рішення знайшли в проведенні перевірок місця проживання ВПО та скасуванні виплат тим, хто на момент перевірки не перебуває вдома. Таку систему раніше вже визнали дискримінаційною, перевірки скасували. Утім, сьогодні повертаються до цих протиправних практик. Причина — недиференційований підхід до виплат ВПО, які не узалежнюються від оцінки потреб, а також оцінки рівня інтеграції в громаді.
- Забезпечити повноцінне виконання закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». На початок 2023 року не запрацював Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який мав стати цілісною базою даних для розшуку зниклих. Як наслідок, не працює система соціального захисту родичів зниклих осіб, їхньої соціальної підтримки.
- Забезпечити ефективний механізм евакуації цивільного населення під час воєнного стану. Для цього необхідно: забезпечити системну координацію між державними органами (військовими адміністраціями) на місцях і громадськими національними та міжнародними організаціями, які допомагають евакуювати; посилити якість інформування цивільних про те, на яку підтримку та допомогу вони можуть розраховувати після евакуації, де вони будуть розміщені, щоб краще мотивувати їх виїхати; запровадити механізми обов’язкової евакуації дітей, чиї батьки відмовляються евакуюватися з особливо небезпечних районів.
До складу Коаліції, яка підготувала дані пропозиції, входять Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС”, ГО “Крим СОС”, БФ “Право на захист”, БФ “Восток-СОС”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.