Федеративна Республіка Німеччина розпочала наймасштабніше переозброєння з часів завершення «холодної війни». Повернення країни до статусу великої військової потуги відбувається на тлі послаблення гарантій безпеки з боку Вашингтона та зростання популярності радикальних сил всередині країни, що створює ризики дестабілізації для усієї Європи, пише The Times.
Страхи союзників
Швидке об'єднання Німеччини на початку 1990 року викликало занепокоєння серед європейських лідерів. Прем’єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер під час зустрічі з президентом Франції Франсуа Міттераном демонструвала карту кордонів Третього рейху 1937 року, застерігаючи від потенційної загрози з боку об'єднаної держави. Французький лідер розділяв ці побоювання, зазначаючи, що майбутні покоління німців можуть спробувати захопити більше територій, ніж намагався нацистський режим. Досі ці катастрофічні прогнози не справджувалися, однак сучасна розбудова збройних сил ФРН знову виносить «німецьке питання» на порядок денний.
Німецька історик та експертка Ради з міжнародних відносин у Вашингтоні Ліана Фікс у своїй книзі «Переозброєна Німеччина: повернення війни та кінець ілюзій» зазначає, що Берлін виявився повністю непідготовленим до ролі великої військової держави. Сформований після 1945 року «міф про пацифізм» і тривала стратегічна залежність від Вашингтона призвели до виникнення ідеологічного вакууму. Німецьке суспільство та політики не мають чіткого розуміння, для яких саме цілей повинна використовуватися військова міць у разі, якщо США припинять виконувати роль «парасольки безпеки» для Європи.
Три тривожні сценарії
У разі ослаблення або розпаду НАТО між європейськими країнами неминуче відновиться суперництво. Фікс моделює кілька ймовірних сценаріїв розвитку подій у разі самоусунення США від захисту європейського континенту:
- Поступове умиротворення Росії, яке сформує фактично нейтралізовану західноєвропейську політичну сферу;
- Повний розпад європейського об'єднання та руйнування архітектури безпеки;
- Застосування військового примусу щодо сусідніх країн у разі приходу до влади правопопулістських сил.
Фактор «АдН»
Головним каталізатором дестабілізації є зростання популярності ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» та аналогічних націоналістичних рухів у Європі. Попри присутність пацифістської риторики серед рядових членів, офіційна програма «АдН» передбачає стрімке переозброєння, відновлення обов'язкового призову до армії, орієнтацію на оборону власної території та глибокий скептицизм щодо НАТО.
Політики партії закликають до негайного пом'якшення відносин із Москвою, а окремі її представники висловлюють ностальгію за втраченими до 1945 року територіями у західній Польщі. У разі приходу «АдН» до влади виникає загроза проєктування військової сили на сусідів одночасно з поступками Кремлю.
«Що ще гірше, це відбуватиметься пліч-о-пліч з умиротворенням Росії... понад головами народів, які перебувають між ними... Східна Європа побоюватиметься перетворення на зону впливу в умовах подвійної гегемонії Німеччини та Росії в Європі. Іредентизм (політика, спрямована на приєднання територій сусідніх держав) та реваншизм (прагнення повернути втрачені у війнах землі) знову піднімуть голову», — застерігає Фікс.
Раніше уряд Німеччини схвалив законодавчі ініціативи, розроблені для зміцнення армії країни. Кабінет міністрів Німеччини затвердив два законопроєкти, покликані зміцнити резервні сили та прискорити будівництво військової інфраструктури. Пізніше командувач Сухопутними силами Бундесверу Крістіан Фройдінг заявив, що Німеччина переймає бойовий досвід України для реформування своєї армії.