Посли країн «Великої сімки» (G7) виступили за прозору та політично нейтральну процедуру відбору очільників антикорупційних органів в Україні.
«Посли країн G7 підкреслюють необхідність відбору керівників антикорупційних установ через прозорі, засновані на досягненнях, та політично нейтральні процедури відбору», - йдеться у заяві, оприлюдненій на офіційній сторінці «Великої сімки» у Twitter.
Зокрема, йдеться про відбір нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – 21 серпня Назар Холодницький подав у відставку, заяву вже підписала генеральна прокурорка Ірина Венедіктова.
До того ж, без керівника може залишитись Національне антикорупційне бюро – 28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника. Сам директор НАБУ у відставку не збирається, втім, суперечки щодо подальшої долі керівництва бюро точаться досі.
«Посли країни G7 послідовно підтримують антикорупційні інституції в Україні, яким має бути надана можливість самостійно виконувати свою роботу, маючи необхідні повноваження та ресурси для ефективного розслідування, переслідування та засудження винних у корупції», - додається у повідомленні.
Вони також нагадали про міжнародні зобов’язання України не втручатись у роботу антикорупційних органів і не перешкоджати їй. Від їх виконання залежить співпраця з ЄС і транші МВФ.
«Забезпечення незалежності, цілісності та міцного правового статусу цих установ є важливим елементом міжнародних зобов’язань України, зокрема в рамках співпраці з ЄС та постійної підтримки з боку міжнародних фінансових установ. Це важливо для якості життя українських громадян, а також для ділового та інвестиційного клімату в Україні», - підкреслили дипломати.
Посол ЄС в Україні Матті Маасікас уточнив, що заява послів стосується саме процедури обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
«Боротьба з корупцією, заснована на сильних та незалежних інституціях, є центральною складовою співпраці ЄС та України у низці сфер, від безвізу до макрофінансової допомоги. Ці (викладені у заяві G7) принципи мають застосовуватися і у випадку, коли український парламент висуває представників для відбору нового керівника САП», - написав він у Twitter.
Холодницький став керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 30 листопада 2015 року. У лютому він заявляв, що збирається йти у відставку до листопада 2020 року, коли закінчуються його повноваження директора САП.
Між керівником САП та Офісом генерального прокурора тривалий час точився конфлікт.
У травні 2020 року Венедіктова звинуватила прокурорів і керівництво САП у нібито численних порушеннях і неналежному виконанні службових обов'язків. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі обвинувачення відкинули, написали відкритого листа на ім’я Венедіктової і закликали генпрокурора припинити тиск.
Після цього ЗМІ повідомили, що Офіс генерального прокурора вже почав готуватися до обрання нового глави САП.
1 червня Венедіктова ініціювала два службові розслідування щодо дій Назара Холодницького, а кадрова комісія Офісу генпрокурора відкрила дисциплінарне провадження проти нього.