За сутички біля Верховної Ради 31 серпня несуть відповідальність не тільки безпосередні виконавці, а і лідери політичних сил, які їх ініціювали, а також олігархи, які їх фінансували, заявив президент України Петро Порошенко.
"Безумовно, є відповідальність виконавців, які кидали гранати і петарди з цвяхами, шурупами й іншими факторами вражаючими, і є відповідальність керівництва політичних сил, які організували, сприяли, давали команди, і в тому числі погоджували там наявність людей зі зброєю. Є відповідальність фінансистів-олігархів, які в цьому також брали участь", - сказав Порошенко у своєму інтерв'ю в ефірі "5 каналу".
На цьому тижні Порошенко також пригрозив покарати замовників зіткнень біля Ради. Тоді він сказав, що повинні бути знайдені "і замовники, і організатори, у тому числі і політичні".
31 серпня Рада попередньо схвалила законопроект щодо децентралізації в Україні, який, крім іншого, дає широке місцеве самоврядування в Донбасі. Схвалили президентський законопроект у першому читанні 265 народних депутатів: від "Блоку Петра Порошенко" - 115 депутатів, від "Народного фронту" - 69, "Опозиційний блок" - 38, "Самопоміч" - 5, від групи "Відродження" - 11 депутатів, від групи "Воля народу" - 14. Варто відзначити, що в другому читанні буде потрібно 300 голосів.
Після цього під Радою почалися заворушення, в ході яких в правоохоронців кинули бойову гранату.
У результаті було госпіталізовано понад 130 осіб , більшість з яких - силовики, троє нацгвардійців загинули.
У МВС звинуватили "свободівців" у вибух бойової гранати під Радою і провокаціях. У самій "Свободі" стверджують, що силовики "першими застосували силу до протестувальників", а влада провокує патріотів", тому вся відповідальність за "теракт" у Раді лежить на них.
3 вересня суд обрав запобіжного заходу всім затриманим під Радою: 16 підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави. Ще двоє затриманих будуть знаходитися під цілодобовим домашнім арештом.
Сергій Рахманін у статті в DT.UA, аналізуючи питання, що означають спрямовані Радою в КС зміни до Конституції, прогнозує, що Київ буде змушений прийняти постійне законодавство про "особливий статус" Донбасу згідно з Мінськими домовленостями і зазначає, що 11-й пункт Мінських угод передбачає "прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітках (прим.1) до кінця 2015 року".