Президент Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді підписав закон, що закріплює в Конституції України курс країни в Європейський Союз і НАТО. Підписання відбулось під час спецзасідання парламенту в день річниці російської агресії проти України.
Перед підписанням президент запросив приєднатися до нього біля трибуни спікера парламенту Андрія Парубія і прем'єр-міністра Володимира Гройсмана для підтвердження єдності різних гілок української влади. Після чого під оплески присутніх в залі засідань Верховної Ради підписав закон.
Верховна Рада 7 лютого у другому читанні 334 голосами затвердила законопроект "Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на отримання повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)".
Відповідно до законопроекту, в Конституцію вносяться зміни в такі статті:
- Віднести до повноважень Верховної Ради (стаття 85) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики держави, реалізацію його стратегічного курсу на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО.
- Визначити президента України (стаття 102) гарантом реалізації стратегічного курсу країни на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО;
- Віднести до повноважень Кабінету міністрів (стаття 116) реалізацію стратегічного курсу України на членство в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі.
- Виключити з перехідних положень обґрунтування для розміщення Чорноморського флоту РФ в Криму;
- Внести в преамбулу новелу про "підтвердження європейської ідентичності українського народу і незворотності європейського і євроатлантичного курсу України".
Проте, як зазначає Володимир Шаповал у своїй статті "Знову Основний Закон "за викликом"?" в "Дзеркало тижня. Україна", приймаючи такі поправки влада займається ритуальними заклинаннями про значення для нас ЄС і НАТО, а не веде системну і різнопланову роботу для поліпшення рівня життя країні і розвитку армії. Більш того, ні в одній Конституції, прийнятої в державах - членах НАТО, немає згадки про цю організацію, що вказує на рутинний характер членства держав в "звичайних" міжнародних організаціях, а українцям на хвилі передвиборної кампанії членство в ЄС і НАТО підносять як щось то таке, що потрібно заслужити.