Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у справі колишнього народного депутата Максима Микитася та ще п’яти осіб, підозрюваних у заволодінні 312 млн грн коштів Міноборони під час укладення договорів про будівництво складів боєприпасів. При цьому в САП зазначили, що пішли на такий крок вимушено, оскільки суд відмовив у продовження термінів розслідування.
«Слід зазначити, що це рішення було вимушеним та прийнятим прокурором після відмови суду у продовженні строку досудового розслідування. Зокрема, у вказаному кримінальному провадженні, використано лише 3 місяці строків слідства з 12 встановлених КПК України для розслідування проваджень вказаної категорії», - заявили в антикорупційній прокуратурі.
В прокуратурі підкреслюють, що як наслідок, не змогли провести усіх слідчих та процесуальних дій, які вважали за необхідне провести для доведення своєї позиції при розгляді справи судом по суті.
В Центрі протидії корупції у свою чергу вказують, що завершення досудового розслідування у справі Микитася є наочним прикладом дії «поправок Лозового».
«Оскільки 3-місячний строк на розслідування завершувався, детективи і прокурори подали клопотання про продовження строку. Саме такий порядок передбачає поки що чинна частина «правок Лозового». Своє клопотання НАБУ і САП подали ще 12 січня. Слідчий суддя ВАКС Олег Ткаченко зобов’язаний був розглянути його протягом трьох днів. Але суддя спершу затягнув розгляд, а потім відмовив у продовженні строку. І зробив це за лічені дні до його завершення», - зазначили в ЦПК.
Активісти зазначають, що судячи із даних судового реєстру, на початку січня детективи ще оглядали носії інформації, отримували ухвали про доступ до речей і документів, планували допити свідків, частина з яких виїхала з України і так далі. Однак передчасне завершення розслідування ускладнить доведення вини підозрюваних у суді.
В ЦПК зауважили, що це не перші дивні рішення судді. Спочатку він відмовився брати Микитася під варту, згодом скасував частину підозр та не став продовжувати обов'язки окремим підозрюваним. Тепер відмовив у продовженні строку слідства.
«Якщо Ткаченко дійсно вважав, що слідчі мали достатньо часу на розслідування, то чому не можна було розглянути клопотання у передбачені законом 3 дні? Складно повірити у те, що суддя просто так тягнув із його розглядом», - додали в ЦПК.
Нагадаємо, що у 2018 році між Міністерством оборони України та підконтрольними народному депутату України компаніями було укладено договори на будівництво захищених складів зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України до 2021 року. Сума договорів складала близько 3 млрд грн.
Однак згодом Микитась пролобіював прийняття змін до постанов КМУ, які допомогли обійти законодавчі обмеження, які допускали сплату авансу у сумі лише 30% від річного обсягу робіт на строк до 3 місяців, та дозволили перерахування авансів на будівництво у розмірі 80% від вартості робіт за контрактами на строк до 18 місяців.
В підсумку протягом листопада-грудня 2018 року на рахунки підконтрольного депутату товариства Міністерство оборони перерахувало понад 312 млн грн. Водночас будівництво захищених складів фактично так і не було розпочато, а виділені кошти, одержані злочинним шляхом, були перераховані на рахунки інших підконтрольних компаній і таким чином легалізовані.
У справі, окрім Микитася, фігурують його помічник, директор підконтрольної компанії, а також троє колишніх та чинних військовослужбовців старшого та вищого офіцерського складу.
Як заявляла в інтерв’ю ZN.UA голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко «ВАКС не створений для того, щоб рятувати справи сторони обвинувачення. Відповідальність — на законодавцеві», так звані «поправки Лозового», насамперед були неякісним законом, оскільки зміни були внесені точково до певних норм, а не системно.
Зазначимо, що парламент у законопроєкті про незалежність САП залишив положення скандальних «поправок Лозового», які передбачають, що будь-яку (не лише корупційну) справу можуть закрити, якщо суд визнає, що до предʼявлення підозри конкретним особам слідчі чи детективи вели розслідування довше за певний період.
Детально про загрозу закриття найрезонансніших кримінальних проваджень у сфері корупції писав голова правління ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін писав у статті «Коломойський, Татаров, Альперін. Парламент тягне з «поправками Лозового», рятуючи топ-корупціонерів від покарання».