Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податків та митної політики завершив внесення до порівняльної таблиці понад 16 тисяч поправок до проєкту так званого "антиколомойського" закону. Однак процес об'єднання таблиці в єдиний документ ще не завершено, так як це технічно складно реалізувати, повідомив заступник голови комітету Ярослав Железняк.
"Такий обсяг інформації дуже важко опрацювати навіть декільком комп'ютерам Верховної Ради, тому триває процес їх об'єднання в єдині документи. Можливо, це буде порівняльна таблиця по окремих розділах", - написав депутат на своїй сторінці у Facebook ввечері в п'ятницю, 10 квітня.
Железняк відзначив зусилля працівників секретаріату комітету, які виконали "титанічну роботу" і побили "поправочний рекорд".
За словами депутата, є інформація про те, що у правоохоронні органи було подано заяву на голову комітету Данила Гетманцева і члена комітета Мар'яна Заблоцького нібито за правопорушення під час розгляду комітетом проєкту закону про банки в першому читанні. Дії заявників Железняк розцінив як додатковий тиск на комітет з метою заблокувати розгляд "антиколомойського" законопроєкту.
Зазначимо, що депутати зареєстрували понад 16 тисяч поправок до закону, поставивши рекорд в історії українського парламентаризму. Зокрема, більше 6000 правок запропонував Антон Поляков, виключений з фракції "Слуги народу" за порушення дисципліни, На другому місці з більш ніж 1900 правками співголова близької в Ігоря Коломойського депутатської групи "За майбутнє". "Слуги народу" Дмитро Чорний, Олег Дунда, Сергій Демченко, Ольга Василевська-Смаглюк і Олександр Дубинський подали майже 7,8 тисяч правок.
Як повідомлялося, 30 березня Рада підтримала в першому читанні проєкт закону про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності, також відомий як "антиколомойський" законопроект. Його підтримали 198 із 248 членів фракції "Слуги народу". Без голосів "Європейської Солідарності", "Голосу", групи "Довіра" та позафракційних депутатів президентська фракція не змогла б забезпечити прийняття законопроєкту.
Згідно з законопроєктом, націоналізований банк неможна повернути колишнім власникам, вони можуть претендувати лише на грошову компенсацію. При цьому закон визначає порядок розгляду результатів аудиту, на підставі якого суд повинен виносити рішення: раніше ця процедура залишалася неврегульованою і фактично залежала від "особистого переконання" суддів.
Від прийняття цього закону, зокрема, залежать перспективи продовження співпраці України з МВФ. Якщо закон не приймуть, Україна може розраховувати не на 8, а лише на 1,5 млрд доларів від МВФ на подолання економічних наслідків пандемії COVID-19 і карантину. Детальніше читайте у матеріалі Юлії Самаєвої "Коломокризис" у ZN.UA.