UA / RU
Підтримати ZN.ua

Польські автори скандального законопроекту про ОУН-УПА засудили відродження націоналізму в Україні

Ініціатори документа обурені тим, що в Україні "при повному мовчанні влади у Києві і Варшаві" з'являються пам'ятники Степану Бандері і проходять марші, що прославляють УПА.

Автори зареєстрованого в польському Сеймі законопроекту про визнання ОУН і УПА злочинними організаціями, що вчинили геноцид проти поляків, не вважають документ радикальним, навпаки, на їхню думку, радикалізм розвинений саме в Україні.

Вони коментують ініціативу таким чином: "протягом останніх років ми спостерігаємо нечуваний розвиток на Західній Україні культу Степана Бандери і Української Повстанської Армії. При повному мовчанні влади у Києві і Варшаві в українських містах з'являються пам'ятники Степану Бандері та іншим керівникам ОУН, їхніми іменами називають вулиці і площі, проходять марші, що прославляють "героїзм" УПА, публікуються матеріали, які заперечують участь УПА у вбивствах поляків".

Один з авторів проекту документа до 70-річчя Волинської трагедії - депутат від урядової Селянської партії (PSL) Франтішек Єжи Стефанюк пояснив це DT.UA так: "Ми не розглядаємо питання в політичному плані. І це справа ні моя особиста, ні моєї політичної партії. Треба прокоментувати цю трагедію, нагадати про неї. Якщо злочин скоєно, і його доведено, я думаю, що на ньому ніхто не буде будувати фундамент. Просто треба, щоб ці злочини стали попередженням для наступних поколінь і не повторювалися у майбутньому".

- МЗС України сподівається, що Польща не визнає ОУН-УПА злочинною організацією

"Коли мова йде про радикалізацію, то зверніть увагу саме на радикалізацію в Україні. Це відродження націоналізму саме у той момент, коли настала епоха тероризму або деяких крайніх поглядів, які потім дуже болісно дають про себе знати у багатьох країнах. Необхідно засуджувати такі рухи. У чому проявляється радикалізм документа? Ми прагнули встановити лише один День пам'яті жертв колишніх "креси" Другої Речі Посполитої. Так де і хто бачить радикалізм?", - підкреслив польський політик.

При цьому Франтішек Єжи Стефанюк зазначив, що про засудження українського народу не йдеться.

"Люди хочуть миру і спокою, жити нормальним життям. Ми хочемо співпрацювати, оскільки Україна - наш найближчий сусід. Ці злочини давні, коли вбивали сокирами. Ми хочемо зробити 11 липня Днем пам'яті і мучеництва "кресов'ян", оскільки це було безперечно мучеництво", - заявив польський політик.

Зазначимо, польські джерела DT.UA стверджують, що жорсткі заяви парламентаріїв щодо Волинських подій мають виключно внутрішній підтекст. Вони вважають, що таким чином PSL (яка і раніше вже намагалася провести відповідне рішення через сейм) намагається підсилити свої електоральні позиції. Відносне падіння рейтингу прем'єра Дональда Туска, партія якого - партнер "селян" у влади, є додатковим стимулом для PSL мобілізувати своїх виборців, зігравши на їхніх патріотичних почуттях. І, скориставшись ювілейною річницею Волинської трагедії як зайвим приводом, нагадати про себе.

Подробиці читайте у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" у статті Сергія Махуна "Варшавське відлуння "Волині". !zn

Читайте також:

У Польщі хочуть визнати ОУН і УПА злочинними організаціями

Варшавське відлуння "Волині"