Після того, як в Україні заборонили символіку СРСР і пропаганду комунізму і нацизму, суд також розпустив КПУ, не дозволивши брати участь у виборах. Це викликало обурення у ліберальних активістів, які звернули увагу на те, що таке рішення порушує Європейську конвенцію з прав людини, згідно з якою не можна забороняти політсилу лише за символи. Суд має право винести таке рішення лише в тому разі, якщо партія загрожує національній безпеці.
Іронія ще й в тому, що КПУ не була ані комуністичною, ані небезпечною. Єдине, що пов'язувало її з більшовизмом – це старі символи СРСР і пустослів'я з посиланням на "марксизм-ленінізм". Про це на сторінках The Guardian пише директор Center for Social and Labor Research і дослідник протестів в Україні Володимир Іщенко.
Він звертає увагу на те, що українські "комуністичні" лідери неприпустимо стали частиною буржуазної еліти, включивши в склад бізнесменів. Приміром, найбагатша жінка у парламенті попереднього скликання Оксана Калетник була саме депутатом КПУ.
Після повалення режиму Віктора Януковича, комуністичні активісти і гілки партії в регіонах підтримали сепаратизм і розв'язання війни на Сході України. Однак центральні партійні лідери оголосили, що вони позбавили таких членства в партії. Водночас з початком війни в Донбасі депутати КПУ зайняли суперечливу позицію і взялися критикувати "фашистський режим" в Києві і жодного слова не сказали для осуду дій Росії. Великою мірою це і призвело до заборони партії.
Але українська компартія ніколи не йшла далі гучних заяв. Вона розчарувала багатьох колишніх членів, які сподівалися на більш рішучу боротьбу проти влади президента Петра Порошенка. На додачу, саме комуністи втратили виборців після анексії Криму і частини Донбасу. Партія не пройшла в парламент на виборах у жовтні 2014 року. Перейменування партії на "Нова держава" теж не допомогло.
"Тепер КПУ стала легким "цапом відбувайлом". Українському уряду потрібна ідеологічна війна, щоб відволікти увагу від зростання цін і жорсткої економії. Таким чином з'являється політична нетерпимість в країні, яка і без того розірвана війною", - пише Іщенко.
Він сумнівається, що компартія стане сильнішою через заборону. КПУ не з тих організацій, які в таких випадках згуртовуються і ведуть боротьбу з підпілля. Швидше за все, вона звернуться до Європейського суду з прав людини і, можливо, виграє суд. Так вже ставалося у інших країнах Східної Європи.
Але втрата виборців і заборона створила розкол в самій партії. Нещодавно 19 локальних лідерів компартії вже покинули її ряди через "переслідування внутрішнього інакомислення". Вони звинувачують у цьому непопулярного лідера КПУ Петра Симоненка, який очолює партію з 1993 року.
Таким чином, "лівий" ідеологічний фланг української політики став вільним, але навряд чи на довго. Швидше за все, з'являться нові "ліві" політичні проекти, профінансовані олігархами. Вони спробують використати в своїх інтересах електорат старих комуністів. З іншого боку, поява проукраїнської "лівої" партії може виправдати уряд перед Заходом. Така нова сила підтримувала б політику влади у політиці проти Росії і бойовиків в Донбасі, але критикувала б уряд з позицій соціал-демократії і лівого лібералізму.
Але в ідеалі нова "ліва" партія не повинна стати маріонеткою політичних ігор олігархів чи уряду. Їй необхідно глибоко інтегруватися з громадськими рухами і профспілками. Вона не повинна бути ні прокиївською, ні промосковською чи прозахідною, а захищати "інтереси робітничого класу проти ворогів у Києві, Донецьку, Москві, Брюсселі і Вашингтоні".
Повернення до такого коріння стало б єдиними способом для українських комуністів, який би дозволив їм повернутися в політику.
Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" став частиною процесу декомунізації. Верховна Рада розглянула і ухвалила його в квітні 2015 року, а чинності він набув вже у травні.
А 25 жовтня Україні пройшли місцеві вибори, в яких КПУ формально не брала. Тим не менш, представники КПУ балотувалися на цих виборах - від партії "Нова держава".
Вчора правозахисна організація Amnesty International розкритикувала заборону КПУ в Україні і назвала це небезпечним прецедентом для української політики. У той же час в організації нагадали про досі нерозкриту серію політичних вбивств, які були скоєні в Україні в цьому році.