Напередодні, 28 січня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти китайських інвесторів "Мотор Січ". Але чи стане це рішення ефективним інструментом реалізації цілей, поставлених Банковою стосовно компанії, залежить, зокрема, й від того, як українські органи реалізовуватимуть прописані в указі обмеження. Про це у своєму матеріалі для ZN.UA пише Володимир Кравченко.
Джерела з ОП і РНБО розповідали ZN.UA, що в рамках засідань РНБО обговорювалося питання про впровадження санкцій і приймалися відповідні рішення. Але рішення перших двох засідань Ради національної безпеки і оборони, на яких розглядалося питання «Мотор Січ», оформлялися указами з грифом «цілком таємно». А, як зазначив один зі співрозмовників ZN.UA: «Санкції не можуть бути секретними».
Тому знадобилося третє засідання для чергового прийняття та оформлення рішення РНБО напіввідкритим указом президента. За інформацією ZN.UA, указ, підписаний минулого четверга, лише зняв гриф «цілком таємно» з указу від 14 грудня 2020 року, щоб санкції можна було застосовувати вже з минулого року. Але доти, доки незасекречені додатки не оприлюднені, — обмежувальні заходи не мають юридичної сили для іноземних фізичних та юридичних осіб.
Як і повідомляло ZN.UA, Володимир Зеленський підписав указ, яким упровадив санкції проти китайських інвесторів «Мотор Січ». Ідеться про компанії, що входять до Xinwei Group, очолюваної мільярдером Ван Цзінем. Чому? Які можуть бути наслідки цього рішення? Як указ позначиться на підприємстві? Подробиці читайте у статті Володимира Кравченка «Санкції тишком-нишком».