У публічному просторі дедалі частіше з’являються припущення, що гіпотетичний «референдум про мир» може бути персоніфікованим і питання можливо звучатиме, наприклад, «Чи схвалюєте ви оприлюднений мирний план президента України Володимира Зеленського?». Принаймні цього не можна виключати з огляду на бажання окремих представників влади поєднати референдум із президентськими виборами та підсилити електоральні позиції чинного президента. Чому персоніфікований референдум – це політична пастка, у статті «Референдум про мир»: чи може влада спертися на волю народу» розповів експерт Центру політико-правових реформ та ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера.
«Пропонувати громадянам схвалення статичного «мирного плану» в умовах динамічного розвитку війни було б і недалекоглядно, і безвідповідально. Геополітичні та військові обставини можуть змінюватися, відкриваючи для України інші, сприятливіші сценарії. Тим більше, що стратегічною метою Російської Федерації є не лише перегляд кордонів, а демонтаж і зникнення України з політичної, етнографічної та мовної мапи світу», – пише автор.
Магера наголосив, що країна-терористка ігнорує міжнародне право, зокрема принцип pacta sunt servanda — сумлінне виконання міжнародних зобов’язань. Тому не можна вважати надійними «гарантії миру», які підпишуть під тиском чи загрозою сили.
Експерт підкреслює, що жоден всеукраїнський референдум щодо територіальних змін не змінить положень Конституції України. Порядок змін чітко визначений розділом ХІІІ Основного Закону і не може бути обійдений політичними рішеннями.
Міжнародне право, за словами Магери, також не залишає простору для легітимізації наслідків агресії. Зокрема, в резолюції Генасамблеї ООН №3314 вказано, що агресія – це міжнародний злочин, а будь-які територіальні здобутки, отримані внаслідок агресії, не можна визнавати законними. Тоді як згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів, договір, укладений під загрозою сили або її застосування, є юридично нікчемним.
«Отже, навіть гіпотетичний референдум щодо схвалення «мирного плану» не матиме реальних правових наслідків. Натомість він може стати елементом передвиборної стратегії. Але якщо у державній політиці пріоритетом будуть електоральні вигоди, а не Конституція, національні інтереси та міжнародне право, то ризик втрати незалежності набуде вже не метафоричного, а цілком практичного виміру», – підсумовує Магера.
Нагадаємо, Андрій Магера пояснив, чому формулювання «референдум» про мир юридично є фікцією. І проблема не лише у формулюванні, в цілому у логіці влади щодо питання укладення миру спертися на волю народу. Водночас експерт розповів, що саме в контексті референдумів дозволяє українська Конституція.