Перенесення термінів виборів Верховної Ради України та президента України аж ніяк не означатиме юридичної «простроченості» парламенту та президента, на чому бажає спекулювати Росія на міжнародному рівні, вказує у своєму матеріалі для ZN.UA «Вибори в Україні: не зараз, а коли?» суддя Конституційного суду України у відставці, доктор юридичних наук Микола Мельник.
Суддя пояснює, що відповідно до ч. 1 ст. 76 Конституції України строк повноважень Верховної Ради становить п’ять років. При цьому основний закон має спеціальний припис про те, що «у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану».
«Отже, згідно з цим приписом, під час дії воєнного (як зараз) чи надзвичайного стану повноваження ВР пролонгуються до того часу, коли буде обрано новий склад парламенту після скасування воєнного чи надзвичайного стану. Така пролонгація не потребує нічийого рішення — вона здійснюється автоматично відповідно до імперативного припису Конституції», - підкреслює Мельник.
Він зауважує, що формально з точки зору законодавства України :
- виборів парламенту під час дії воєнного стану бути не може — хоч би хто і як цього хотів;
- Верховна Рада нинішнього скликання буде легітимним законодавчим органом доти, доки в Україні триватиме воєнний стан і після цього не буде обрано новий склад парламенту;
- упродовж цього часу (хоч би скільки він тривав) ніхто не може поставити під сумнів легітимність чинного парламенту, оскільки його повноваження пролонговано на найвищому правовому рівні — конституційному.
При цьому автор зауважує, що Конституція України не містить аналогічної норми щодо повноважень президента під час дії воєнного або надзвичайного стану, і саме це стало підґрунтям для дискусій щодо можливості й доцільності проведення президентських виборів 2024 року. Однак Мельник вказує, що ця «прогалина» компенсована іншими нормами Конституції.
«Попри те, що Конституція (ч. 1 ст. 103) встановлює п’ятирічний строк перебування на посаді президента, вона передбачає (зобов’язує!) виконання главою держави своїх повноважень і поза межами зазначеного строку. …
Водночас слід враховувати особливість інституту президентства в Україні, яка полягає в тому, що Конституція не передбачає можливості заміщення президента на його посаді (існування посади віцепрезидента) та виконання його повноважень у разі його тимчасової відсутності (відпустка, хвороба тощо) чи закінчення строку, на який його обрано. А отже, його ніхто не може замінити, підмінити чи на певний час виключити із системи державної влади», - підкреслює суддя.
Так, Конституцією України визначені органи державної влади, які за своїми повноваженнями та/або функціональним призначенням є єдиними в державі. І за своїми статусом (глави держави та Верховного головнокомандувача ЗСУ), повноваженнями та функціональним призначенням до таких державних органів належить і президент, який є невід’ємним і одним із ключових елементів державної влади в Україні. Тому задля належного функціонування державної влади на конституційних засадах, забезпечення існування та збереження держави Україна повноваження президента мають здійснюватися безперервно.
Мельник нагадує, що виконання обов’язків президента лише на певний термін, до обрання та вступу на посаду нового президента, та в обмеженому обсязі може покладатися на голову Верховної Ради лише в разі дострокового припинення повноважень президента відповідно до статей 108, 109, 110, 111 Конституції (ст. 112 Конституції). Однак ніхто, крім самого президента, не може виконувати його повноваження як у межах п’ятирічного строку перебування його на цій посаді, так і після закінчення цього строку.
«Такий висновок ґрунтується на засадничих принципах функціонування державної влади в Україні (зокрема принципах інституційної безперервності та стабільності) й конкретних конституційних нормах.
Конституційний припис щодо п’ятирічного строку перебування на посаді президента потрібно розглядати в безпосередньому взаємозв’язку з положенням ч. 1 ст. 108 Конституції, якою встановлено, що «президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України».
Отже, зазначена норма Конституції не лише уможливлює, а й зобов’язує (імператив — «виконує»!) чинного президента здійснювати повноваження до того моменту, поки його не змінить на посаді новообраний президент», - вказує суддя.
Він додає, що, врешті, конституційною підставою для пролонгації повноважень президента й парламенту також може бути об’єктивна неможливість проведення вільних виборів в умовах війни.
При цьому суддя зауважує, що питання легітимності української влади без проведення виборів у тій чи іншій формі періодично вкидається та буде вкидатись у інформаційний простір Росіє. Насамперед РФ та Путін повторюватимуть, що не визнають легітимності українського парламенту та президента після спливу конституційного строку їхніх повноважень, хоча заплановане на березень переобрання Путіна в Росії не зовсім відповідає демократичним нормам.