Печерський районний суд Києва обрав Михайлу Чечетову запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави у близько 5 млн грн. Таке рішення оголосила слідчий суддя Олеся Батрин.
Запобіжний захід до Чечетова застосовується з 21 лютого. Дане судове рішення діє до 14 квітня.
Суд визнав аргументи і докази у клопотанні прокуратури достатніми, а також те, що Чечетов з більш м'яким запобіжним заходом може ухилятися від слідства, а також перешкоджати слідству.
Крім того, суд зобов'язав Чечетова у разі внесення застави виконувати обов'язки, пов'язані з мірою запобіжного заходу.
Також суд заборонив Чечетову спілкуватися з депутатами 7 скликання.
Колишньому народному депутату від Партії регіонів Михайлу Чечетову повідомлено про підозру у скоєнні злочину під час голосування у Верховній Раді 16 січня 2014 року.
Екс-регіоналу висунуто підозру у скоєнні злочину за ст. 364 та 366 КК України (зловживання владою та службове підроблення).
16 січня 2014 року український парламент прийняв ряд законодавчих ініціатив, які в народі охрестили "диктаторськими законами".
Чечетов був на той час членом лічильної комісії парламенту, після підписання протоколу лічильної комісії документи отримали статус офіційних, хоча фактичних 226 голосів депутатів за підтримку законів не було.
Зокрема, були прийняті закони "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів" і процесуальні закони щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян" авторства депутатів від фракції Партії регіонів Володимира Олійника та Вадима Колесніченка, а також закон про зміни до Регламенту Верховної Ради, який спрощує порядок надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народних депутатів, які скоїли злочин.
Крім того, були прийняті закони "Про відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі"; закон щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів; закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо заочного кримінального провадження.
Прийняття законів викликало негативну реакцію західних політиків та офіційних осіб, а також міжнародних правозахисних організацій.
Верховна Рада скасувала норми зазначених законів 24 лютого 2014 року.