В Україні паралельно із завершенням першого етапу децентралізації парламент також готує жорстку партизацію місцевих виборів, пише в своїй статті для ZN.UA Інна Ведернікова. Зокрема, в парламенті зараз ведуться переговори щодо змін у Виборчий кодекс, які знизять бар'єр для громад нижнього рівня, коли мажоритарка залишиться лище у дрібних громадах з населенням до 10-15 тисяч осіб.
Також йдеться про встановлення п'ятивідсоткового бар'єру для партій. Якщо, наприклад, партія, яка балотується в місцеву раду, набирає 70% голосів, але в той же час провалюється на загальноукраїнському рівні, не дотягуючи до 5%, то даремно вклалися. При цьому міський голова може балотуватися тільки, як член якоїсь партії.
"Таким чином, місцеві еліти стають заручниками великих партій, які вичищають політичний ландшафт від містечкових проєктів. Гіганти підтягують "міцних господарників" під свої прапори, позбавляючи незалежності. Інакше не бачити їм влади, як своїх вух", - пише авторка.
Цей процес йде паралельно з тим, що 16 квітня Верховна Рада прийняла у другому читанні проєкт закону № 2653 і віддала Кабінету міністрів право завершити процес об'єднання громад. Тим самим парламент практично поставив децентралізацію в режим ручного управління. Для проведення будь-якого рішення щодо остаточної карти громад України, владі більше не потрібно шукати голоси в залі.
Прийнятий закон дає уряду право самостійно затверджувати кількість, нову конфігурацію об'єднаних громад і їх адміністративні центри. Вибори новостворених та затверджених громад мають відбутися одночасно з місцевими, запланованими на осінь 2020 року. Також згідо із законом, Кабмін протягом трьох місяців повинен підготувати та подати в парламент законопроєкт нового адміністративно-територіального устрою.
"Насправді суміщення у часі двох ключових завдань - місцевих виборів і продовження децентралізації - серйозне випробування для влади. Важливість правильно завершити перший етап реформи та сформувати нові заможні, економічно сильні громади в інтересах майбутнього країни не виключає бажання для партії влади закріпитися на місцях. Лоб в лоб стикаються два взаємовиключних інтересу", - зазначає авторка.
У такій ситуації президента Володимира Зеленського ще можуть роздирати різні внутрішні протиріччя, від бажання виграти вибори і закінчити децентралізацію до розуміння, що при його слабкості реформа посилює роль і вплив місцевої влади. Однак главу фракції "Слуга народу" Давида Арахамію і лідера партії Олександра Корнієнка, які відповідають за результати перед президентом, не будуть мучити внутрішні сумніви.
У той же час з прем'єром Денисом Шмигалем, що відповідає за децентралізацію, справи йдуть складніше. Чи піде глава Кабміну шляхом чітко визначених рамок реформи, виявивши позицію державника і завершивши формування громад за затвердженою методикою? Або прогнеться під натиском партійної політичної верхівки, яка посадила його у крісло, і наріже громади виходячи з бізнес-інтересів місцевих князьків і виборних планів влади?
Що в цій історії у такому разі взагалі може перешкодити соратникам сісти за дружній стіл і "зметикувати на трьох"? І замість заможних, економічно сильних громад нарізати угіддя для користування і вичавки ресурсів і провести за цими лекалами місцеві вибори.
Які права отримав Кабмін в результаті прийняття закону, що дозволяє закінчити процес об'єднання громад? Скільки буде громад в Україні? Яка буде їх конфігурація? Що переможе - логіка чи хаос? Відповіді на ці та інші питання ви знайдете в матеріалі Інни Ведерниковой "Хвацько поріжемо країну на квадратики" для ZN.UA.