Наразі в Україні є брак комунікації влади щодо проблем в оборонному секторі: багато розмов про відповідальність держави, але мало — про відповідальність тієї частини суспільства, яка самоусунулася від її захисту, каже військова омбудсменка Ольга Решетилова. Деякі українці повинні згадати й про свою відповідальність, зауважила вона під час інтерв'ю УП, додаючи, що в інформаційному полі зараз крен у бік людей, які не на службі.
"На мою думку, це справа не тільки поліції, Міністерства оборони, командування Сухопутних військ. Медіа, громадський сектор мають допомагати правильно вибудувати цю комунікацію", — прокоментувала Решетилова, нагадавши, що, за даними Міноборони, 1,6 мільйона українців, які зараз не у лавах ЗСУ, насправді можуть поповнити військо.
Якби це відбулося, то допомогло б провести демобілізацію. Та разом з цим важливо не повторювати помилки минулого, відзначила омбудсменка, пояснюючи, що люди, які долучаться в майбутньому до Сил оборони, повинні розуміти чіткі терміни служби. Це — питання справедливості.
"Дуже добре, якщо зусилля президента призведуть до стабілізації, паузи, і Україна отримає справедливий мир. Але від цього нікуди не подінуться наші сусіди, які вже 400 років намагаються нас завоювати, — каже Решетилова. — Тому в основі мобілізації має бути стратегічне бачення, що ми маємо бути мілітаризованим суспільством, у якому кожен повинен бути готовим приєднатися до війська".
Нагадаємо, голова офісу президента Кирило Буданов наголосив, що Україна виконує мінімальний мобілізаційний план протягом останніх шести місяців, проте це "доволі складно". Та проблеми з цим питанням через стільки років після початку війни — це те, чого варто було очікувати. Очільник ОП вважає, що в рамках реформи мобілізації можна "спробувати реформувати" тільки "прояви нелюдського ставлення", але не сам факт примусового приводу.
Більше про проблеми у ЗСУ читайте у матеріалі Олександра Сергієнка "СЗЧ, дезертирство та ухилянтство під час війни: карати чи прощати?" на ZN.UA.