Влада розпочала реформу державного архітектурно-будівельного контролю під неіснуючу законодавчу базу. Профільного закону ще немає, а реформа практично відбулася. Створюються органи, яких немає у старому законі, а нового під них ще не ухвалили. Отже, системи державного контролю над законністю розробки і затвердження містобудівної документації (МД) наразі немає.
Але міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов в своєму інтерв'ю ZN.UA пояснив позицію міністерства з цього приводу:
"Відтоді, як Мінрегіон і міністр узяли на себе відповідальність за реалізацію містобудівної й архітектурної реформи (жовтень 2020 року), перше, що зробили у Міністерстві розвитку громад та територій — відновили постанову № 553 про повернення містобудівного контролю на місця".
"Якщо я не помиляюся, 101 орган місцевого самоврядування вже отримав це право. Друге — ДАБІ перебуває на завершальній стадії ліквідації. Зараз — продовжуючи роботу до повного старту Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ). Новий орган уже створений, зареєстрований і в результаті конкурсу отримав керівника. Нині триває процес набору співробітників. І щойно він сягне 30% штатної чисельності, ця організація автоматично запрацює, а ДАБІ буде ліквідована", - додав міністр.
Минулого тижня в Раді зареєстровано два ключових законопроєкти, №5655 і №5656, концепцію яких розробляло наше міністерство, - продовжив міністр: "Я впевнений, що законопроєкти наберуть необхідну кількість голосів у залі".
"Повірте, місцева влада тепер чудово розуміє, до чого призводить незаконне будівництво, і прагне ухвалювати рішення в рамках закону", - зауважив міністр.
Проте, за всю історію незалежності лише один раз мер Львова Андрій Садовий зніс незаконно побудований багатоповерховий будинок. А недавно він зазіхнув на незаконно засклений балкон, і ЗМІ повідомили про це як про велику сенсацію для України. Тож стосовно прагнення місцевої влади — спірна теза, стверджує журналіст ZN.UA Інна Ведернікова.
Щодо ДІАМ чиновник зазначив: "Ми діджиталізували низку процесів взаємодії між ринком і державою, аби прибрати прямий контакт між учасниками й виключити корупцію. У нас є три категорії складності об'єктів — СС1, СС2 і СС3. Держава зацікавлена залишити контроль над категоріями СС3, ідеться про стратегічну інфраструктуру, яка потребує підвищеної уваги держави".
Такий підхід, на думку Чернишова, дасть можливість максимально лібералізувати будівельний ринок, залучити інвестиції у громади. І водночас примусити міста рухатися у фарватері генеральних планів та закону.
Про те, чому українські міста забудовуються хаотично і неякісно, забезпечуючи надприбутки забудовникам і маржу корумпованим чиновникам, читайте в другій частині інтерв'ю Інни Ведернікової з Олексієм Чернишовим. Перша частина інтерв'ю доступна за посиланням.