Різку відмову президента Байдена виконати запит України щодо літаків F-16 скептично сприйняли в Пентагоні. Деякі посадовці оборонного відомства все ж передбачають остаточне схвалення або сценарій, за яким американські союзники все-таки нададуть літак з дозволу адміністрації, пише The Washington Post.
Гіпотеза серед чиновників з Міноборони США виникла після однослівної відповіді Байдена в понеділок, коли репортер запитав його біля Білого дому, чи відправить він F-16 в Україну. «Ні», — відповів Байден.
"Один високопоставлений чиновник Міноборони, який, як і деякі інші, опитані для цього звіту, говорив на умовах анонімності, щоб обговорити внутрішні питання, сказав: хоча розрахунок Пентагону навряд чи зміниться найближчим часом, залишається ймовірність того, що обговорення може бути, але щодо M1", - йдеться на сторінках видання.
Тут про нещодавнє зобов’язання Байдена щодо танків M1 Abrams попри те, що в Білому домі місяцями припускали, що з роботою з цими танками в Україні може виникнути багато труднощів.
Інший високопосадовець оборонного відомства визнав, що в Пентагоні зростає розчарування серед тих, хто хоче більше допомогти Києву, але вважає, що їхні погляди стикаються з іншими, які виступають за більш обережний підхід. Цей чиновник сказав, що хоча міністр оборони Ллойд Остін і деякі з його старших співробітників неохоче схвалили передання танків Abrams і ракетної системи Patriot, Байден зрештою це схвалив.
Речник Пентагону генерал Патрік Райдер сказав, що Штати та їх союзники надали короткострокову допомогу для «підтримки та зміцнення існуючого повітряного потенціалу України» і що вони консультуються з Україною щодо її довгострокових потреб. У квітні Пентагон заявив, що деякі союзники погодилися надати запасні частини для літаків, які Україна вже має.
«Війна залишається мінливою та динамічною, тому характер нашої підтримки адаптуватиметься та розвиватиметься в міру необхідності, щоб забезпечити Україну підготовкою, обладнанням та можливостями, які їй потрібні, щоб бути ефективними на полі бою», — сказав Райдер.
Український запит на додаткові винищувачі датується кількома тижнями від початку війни, майже рік тому. Військово-повітряні сили країни тоді мали кілька десятків винищувачів МіГ-29 радянської розробки, посилених меншою кількістю літаків Су-24, Су-25 і Су-27. Українські пілоти економно керували ними, стикаючись зі складною системою російських ракет класу «земля-повітря», і деякі з них були збиті.