Замість санкційного механізму, який дозволяє протягом кількох місяців конфіскувати на користь держави українські активи російських олігархів, українська влада досі віддає перевагу арештам у рамках кримінальних справ із примарною конфіскацією в фіналі: російські посадовці, олігархи, пропагандисти фігурують чи не в сотнях епізодів. Чому шлях кримінальних проваджень може виявитися не просто тривалим і малоефективним, а й навіть ризиковим, пояснює заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан у статті «Чому в офісі президента не поспішають із конфіскацією активів російських олігархів».
«Ніщо не заважає швидко конфіскувати активи росіян через санкції, відправивши кошти на армію, і далі скільки потрібно розслідувати їхні злочини та притягувати до кримінальної відповідальності. Інакше росіяни мають чудову можливість не лише уникнути кримінальної відповідальності, а й зберегти при цьому всі свої активи», – йдеться у статті.
Авторка наводить кілька прикладів неефективності конфіскації шляхом кримінального провадження.
Перший – численні справи щодо корупції та інших злочинів експрезидента Януковича та його оточення: «Вироків немає досі, через вісім років після Революції Гідності, а в процесі розслідування цих злочинів роками зникали міжнародні санкції щодо зазначених осіб та самі активи в Україні, які потенційно можна було б забрати на користь держави». За словами Щербан, проблеми з кримінальними справами Януковича та його поплічників виникли перш за все внаслідок банального «злиття» таких справ правоохоронцями. Десь це відбувалося через корупцію, десь через бажання «віджати» такі активи.
Другий приклад – коли українська Генпрокуратура не надала британським колегам доказів незаконного походження понад 23 млн дол. ексміністра Злочевського. Зрештою у Британії зняли з них арешт. Тоді Генпрокуратура навіть допомогла вивести з-під арешту ці кошти, надавши адвокатам Злочевського лист про відсутність у нього підозри.
«На цьому тлі численні повідомлення про арешти і передачу в АРМА активів росіян у рамках кримінальних проваджень замість санкцій виглядають, радше, як натяк на можливість перемовин із росіянами, ніж як реальне бажання відібрати. При цьому важливо розуміти, що санкції не виключають розслідування злочинів з боку росіян», – наголошується у статті.
За даними ЦПК, з майже 900 росіян, проти яких Україна ввела санкції за чотири місяці, активи стягнули лише з одного олігарха.