Поступово україно-угорський конфлікт через "мовну статтю" закону про освіту стає вже не тільки проблемою двосторонніх відносин Києва і Будапешта. Непримиренна позиція Угорщини, яка активно користується правом вето, стала дратувати членів НАТО. Про це у своїй статті для DT.UA пише оглядач відділу міжнародної політики Володимир Кравченко.
Автор зазначає, що проведення Комісії Україна-НАТО на міністерському та президентському рівнях важливе не тільки для України, але для країн альянсу. У Брюсселі також розуміють, що дії угорців - на користь Кремля, який прагне загострити відносини між країнами ЄС і НАТО та зруйнувати єдність позиції Заходу щодо Росії.
Як пише Кравченко, демонстрацією цієї стурбованості позицією Будапешта став грудневий лист 11 послів країн - членів альянсу на ім'я генсека Єнса Столтенберга. У ньому дипломати чітко дали зрозуміти, що конфлікт між Угорщиною та Україною не повинен виноситися у площину НАТО. Крім того, вони заявили, що не зовсім розуміють, в чому полягає проблема, і не вважають її настільки складною, щоб через неї ставити під загрозу стратегічні інтереси альянсу.
Наголошується, що низка країн, насамперед Канада, чинять дипломатичний тиск на Угорщину. Непублічні консультації з угорською стороною проводила і заступник генсека альянсу Роуз Гетемюллер. Публічно свою незгоду з позицією Будапешта висловила і посол США в НАТО Кей Хатчисон. Але як виявилося, у Північноатлантичного альянсу немає механізму, щоб напоумити угорців, які зловживають правилом консенсусу.
Детальніше про україно-угорський конфлікт та перспективи його врегулювання читайте у матеріалі Володимира Кравченка "За півкроку до червоної риски" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".