Критика судів та судових рішень має бути конструктивною, і в жодному разі вона не має переходити на в образи та відкриту заохочувальну неповагу до судової влади, заявила в інтерв’ю ZN.UA очільниця Вищого антикорупційного Суду Віра Михайленко, з якою поговорила Інна Ведернікова. За словами глави ВАКС, зараз в антикорупційній системі настав час свідомої взаємодії між сторонами кримінального провадження, судом та суспільством.
«З одного боку, громадськість вітала результати конкурсу і старт роботи ВАКС. З іншого — коли суд ухвалює рішення, які не подобаються громадськості, з’являється критика, незадоволення і відкрите цькування суддів. Це неправильно. Можна й інколи потрібно критикувати суди, можна критикувати судові рішення, але це має бути конструктивна критика. І вона не має переходити в образи й відкриту заохочувальну неповагу до судової влади. Бо судове рішення, яке набрало законної сили, незалежно від того, подобається воно комусь чи ні, є актом правосуддя і є обов’язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їхніми об’єднаннями на всій території України», – відповіла Михайленко на питання, чому під час антикорупційного форуму в грудні вона наголосила, що у громадськості занадто завищені очікування від ВАКС і суд постійно відчуває тиск.
Водночас очільниця Антикорсуду додала, що винести судове рішення може лише людина, яка заглибилася в матеріали справи. А це, за словами Михайленко, лише той суддя, який розглядає справу.
«Безумовно, і прокурор, і слідчий — теж у матеріалі, але вони дивляться на поставлене перед суддею питання зі свого ракурсу, а суддя — системно і комплексно. Це треба враховувати», – додала Михайленко.
Вона підкреслила, що кожен суддя Вищого антикорупційного Суду – це доброчесний і фаховий професіонал, якого відібрали шляхом жорсткого конкурсу. Останній відбувався за участі громадськості та міжнародних експертів.
«До якості обґрунтування судових рішень ВАКС сьогодні не має претензій, це без перебільшення новий рівень мотивації та обґрунтування. Більшість судових рішень першої інстанції підтримується Апеляційною палатою ВАКС і Верховним судом. І навіть якщо ви прочитали судове рішення і не погоджуєтеся з його мотивами, це не означає, що воно перестає бути судовим рішенням, яке потребує поваги та виконання», – заявила очільниця ВАКС.
Михайленко додала, що, звісно, у правосудді бувають помилки. Тому існує процедура апеляційного та касаційного оскарження, де суд вищої інстанції може або підтвердити рішення, або змінити чи скасувати його.
«Я думаю, зараз настав час свідомої взаємодії — між сторонами кримінального провадження, між сторонами й судом, між судом і суспільством. Але для того, щоб свідомо взаємодіяти, ми маємо бути чесними та відкритими між собою. Не треба очікувати того, що суди й судді будуть подобатися всім, але й не можна вимагати від них рішень, обумовлених виключно суспільним запитом», – заявила Михайленко.
Вона пояснила, що правосуддя — це значно глибше, ніж те, що люди звикли бачити на поверхні. Зокрема, це демократичні стандарти та встановлені національним законом процедури, уважне ставлення до позицій і аргументів сторін, детальна оцінка кожного наданого сторонами доказу й аналіз їхньої сукупності, відповідальність за дотримання балансу між правами окремої особи та інтересами всього суспільства, узгодження позиції всередині судової колегії (під час судового розгляду), складення тексту судового рішення тощо.
«Громадськість має прийняти як аксіому, що суд хоча і є частиною всього суспільства, є органом правосуддя. А правосуддя вимагає дотримання правил. Усіма учасниками. На всі питання, які виникають, ми відповідаємо мовою судових рішень, коментарями, новинами і анонсами на офіційних сторінках суду, участю суддів у науково-практичних заходах. Але ці відповіді треба хоча б спробувати не лише послухати, а й почути», – підсумувала Михайленко.
Хто винуватий у тому, що 1000 (!) кримінальних справ про топкорупцію і результати семи років роботи антикорупційного блоку поставлено під загрозу? Що прийняла Рада 8 грудня, частково скасувавши «поправки Лозового», і як судді ВАКС застосовуватимуть поправки, що залишилися в законі? Що потрібно зробити для того, щоб справи топкорупціонерів не закривали з технічних причин, а справедливо розглядали? Відповіді на ці питання читайте у першій частині інтерв’ю Інни Ведернікової з Вірою Михайленко.