Міжнародний аудит не визнав діяльність Нацагентства з питань протидії корупції неефективною, але й ефективною теж. Інституцію дійсно було перезавантажено, однак керівництво нинішнього голови Олександра Новікова непрозоре, є великі проблеми з антикорупційною експертизою законодавчих актів тощо. Крім того, голова НАЗК підіграв владі у момент голосування за скандальний закон 5655 про містобудування. Як цей факт використають під час відбору нового очільника Нацагентства, в інтерв’ю ZN.UA розповіли члени конкурсної комісії Метью Мюррей та Андрій Козлов, з якими поговорила Тетяна Безрук.
«Тут дещо інша проблема. НАЗК не те щоб не дало застережень і не провело антикорупційної експертизи, воно це зробило. Але потім, коли ці корупційні ризики були зазначені, ситуації, яких вони стосувалися, не були усунені або врегульовані. Натомість ще більше звузилася участь громадськості та зникли процедури-запобіжники. І надалі я не відчув належної послідовності з боку НАЗК у питанні відстоювання своєї позиції щодо цих антикорупційних ризиків», – заявив Козлов.
За словами члена комісії, у нього склалося враження, що НАЗК внутрішньо прийняло хибну ідеологію цього законопроєкту. Козлов додав, що документ 5655 спрямований на майбутню відбудову України.
«Тож зрозуміймо, яка мета відбудови і хто її вигодонабувачі. А це люди, громади та суспільство. Не забудовники і не держава. Роль громади у питаннях планування міст і сіл, у питаннях контролю, її здатність сказати своє слово, що саме їй потрібно у містобудівній діяльності, зникли. І про це НАЗК узагалі не сказало, зазначивши в своєму висновку лише те, що звужено можливість проведення позапланових перевірок за зверненням громадян і юридичних осіб. Це фактично все, що залишалося від громадського контролю під благою метою пришвидшити процес будівництва й одержання дозволів», – заявив Козлов.
І навіть після цих зауважень, які НАЗК висловило, агентство, за словами Козлова, не боролося за них. Фактично воно вустами керівників різного рангу підтвердило, що зауваження враховані, але насправді цього не відбулося. І це проблема для НАЗК.
«До чого я веду? Я вважаю, що будь-який новий керівник має враховувати і сильні, і слабкі сторони попередників. Нинішньому голові НАЗК можна подякувати принаймні за те, що він витягнув структуру з дуже низького рівня і зробив її набагато більш ефективною, при цьому не скотившись остаточно в авторитаризм єдиноначальності», – додав член комісії.
Своєю чергою Метью Мюррей зазначив, що НАЗК – це молода інституція. І згідно з результатами аудиту, вона проходить через кризу зростання.
«Це нормально. Я працюю з багатьма такими агенціями по всьому світу. І потрібен час для того, щоб стати на правильний шлях, пройти це зростання і стати сильним деревом. На цій стадії всі гравці в Україні мають допомагати цій агенції зрости і запрацювати. Бо місія цієї агенції — це створити національну систему підзвітності та доброчесності в Україні. Для того, щоб це успішно реалізувалось, кожен має нести свою відповідальність — кожен громадянин і кожен член уряду», – додав Мюррей.
За його словами, комісія намагається вибрати лідера для НАЗК, який зможе працювати з усіма цими стейкхолдерами. Хоч би кого комісія обрала, як зазначив Мюррей, новому очільнику знадобляться підтримка та допомога.
«Дуже важливо, щоб за цим новим лідером стояло все українське суспільство. Успіх НАЗК не може залежати лише від однієї людини. Всі мають зробити свій внесок. Це те, за що українці зараз воюють», – підсумував Мюррей.
Звіт зовнішньої незалежної оцінки щодо ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) — це прецедент. 217 сторінок докладного «розбору польотів» керівника й команди ключової ланки всього антикорупційного блоку. Під лупою міжнародної комісії — 2020–2021 роки діяльності НАЗК на чолі з Олександром Новіковим. Подробиці у матеріалі «Підсумки зовнішнього аудиту НАЗК: стратегічний провал інституції чи Новікова?» розкриває редакторка відділу політики Інна Ведернікова.