UA / RU
Підтримати ZN.ua

Найчастіше українці висловлюють довіру Зеленському, а главі його офісу Єрмаку багато хто не довіряє – опитування

Соціологи розповіли, кому українці довіряють з політиків, посадовців та громадських діячів.

Президенту Володимиру Зеленському довіряють 51% українців, про що свідчать результати опитування Центру Разумкова. Соціологи вказали, що саме голові держави респонденти найчастіше висловлювали довіру.

Загалом, частіше довіру ніж недовіру висловлювали до:

Найбільше не довіряють українці проросійському політику Юрію Бойку та главі партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко – по 79% у кожного. Експрезиденту Петру Порошенку не довіряють 68%, а одіозній народній депутатці Мар’яні Безуглій – 64%. Ще 62% висловили недовіру до очільника офісу президента Андрія Єрмака, а 60%  – до глави фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку не довіряють 53%, а прем’єру Денису Шмигалю та заступниці глави ОПУ Ірині Верещук – по 52%.

Частіше висловлюють недовіру, ніж довіру, до:

Опитування провели з 20 по 26 вересня методом face-to-face проводилося на підконтрольній Україні території та там, де немає бойових дій. Загалом опитали 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Читайте також: Українці все менше довіряють ЗМІ, але рівень до влади падає значно стрімкіше – дослідження

Нагадаємо, за результатами опитування КМІС, три чверті українців вважають, що нещодавні зміни в особовому складі уряду України нічого не змінять в його діяльності. 

У вересні замість створення коаліційного уряду народної довіри, що складався б із професіоналів, парламент технічно доукомплектував Кабмін особистої відданості президенту. І його найближчому оточенню, відповідно. У статті «Гра в імітацію. Чому прізвища нових міністрів нічого не значать» редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова розставила акценти на здійснених і не здійснених парламентом ротаціях, а також на завданнях, які мають виконувати нові міністри. Під «керівництвом» старого глави уряду, якого Банкова так і не спромоглася замінити.