UA / RU
Підтримати ZN.ua

Можливе вторгнення РФ: що казали народні депутати на погоджувальній раді

З 15 лютого Верховна Рада повертається до роботи у сесійній залі, саме на фоні повідомлень про можливий наступ РФ вже цього тижня.

На фоні повідомлень західних ЗМІ про ймовірне вторгнення РФ цього тижня, відбулося засідання погоджувальної ради голів депутатських фракцій та груп, адже 15 лютого народні депутати мають повернутися до роботи в сесійній залі. ZN.UA зібрало висловлювання учасників погоджувальної ради щодо ситуації з можливою ескалацією.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук: «Прошу громадян України, народних депутатів, всіх зберігати спокій та не піддаватися паніці. Верховна Рада України працює і буде працювати у штатному режимі. Крім спокою важливо зберігати єдність і скоординовано приймати важливі для країни рішення. Прошу народних депутатів в цей непростий період відкласти якісь політичні бачення, слогани та разом згуртуватися як парламент України для того, щоб ми могли за необхідності приймати всі рішення, потрібні для безпеки нашої країни».

Він також попросив докласти максимальних зусиль, аби народні депутати були на робочих місцях та виконували свої обов’язки. За словами Стефанчука, за необхідності український парламент працюватиме 24/7. Стефанчук поінформував про те, що у суботу відбулася зустріч представників депутатських фракцій і груп з представниками Уряду та Збройних Сил, на якій обговорювалися питання щодо ситуації в країні. Крім цього, за його словами, найближчим часом буде зареєстрована підписана ініціаторами Постанова Верховної Ради України за авторства керівництва Парламенту про Звернення Верховної Ради України до ООН і ЄП, ПАРЄ, ПА ОБСЄ, ПА НАТО, ПА ОЧЕС, лідерів парламентів усього світу у зв’язку з ескалацією Росією безпекової ситуації навколо України. Він попросив включити проєкт постанови до порядку денного з тим, щоб розглянути його найближчим часом.

Перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко: «Верховна Рада знову збирається, але маємо розуміти, що саме від позиції політиків наразі багато залежить позиція і наших громадян. Це стосується досить широкої низки питань: від паніки до тих чи інших дій, які кожен громадянин має у цій ситуації виконувати і наші виборці на це очікують… Точно не очікують від нас, що ми в залі офіційних делегацій будемо перебувати в «Борисполі» і там чекати вильоту. А очікують, що ми будемо працювати над питаннями, які зараз турбують всіх. Зокрема, підтримки наших Збройних Сил і якомога швидшого і якомога якіснішого розгортання сил територіальної оборони, і якомога якіснішого… На жаль є цілі політичні сили, які у місцевих радах блокують передачу приміщень, наприклад, і роблять це цілими фракціями. Тому просимо колег звернути увагу на діяльність своїх місцевих осередків… Наступний вимір, який цікавить громадян, це економічна безпека. Ми дуже вдячні за дуже оперативну реакцію щодо ситуації зі страхуванням авіаперельотів… Очікуємо від Мінінфраструктури, сподіваємося що до кінця дня вони дадуть більш якісну комунікацію, розширену щодо ситуації з блокуванням портів Чорноморських та Азовських, чи є вже карта нових шляхів доступу до портів, чи зможуть наші перевізники вантажів користуватися цим… Дуже важливо зараз доносити ту ситуацію, яка є у країні і наголошувати, що наш євроатлантичний курс незмінний… Ми дуже вдячні, що світ зараз з Україною, об’єднався навколо України. Треба об’єднатися і нам в українському Парламенті».

Перша віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк: «Сьогодні, як на мене, найважливіше сказати людям, що протидіяти ворогу готові не тільки ЗСУ, але і ми і не просто сказати, але конкретними діями підтвердити нашу єдність, організованість і рішучість наших дій.

У цій тривожній ситуації кожен з нас та все українське суспільство потребує міцної точки опори – зберігати спокій, підтримувати Збройні Сили України, територіальну оборону, наших дипломатів, а також ефективно працювати кожному і кожній з нас на своєму рівні, на своєму місці, це те саме, що зараз найбільше допоможе Україні, в тому числі протидіяти численним інформаційно-психологічним операціям.

Тому готовність керівництва Верховної Ради України, парламенту, народних депутатів, Апарату Верховної Ради працювати 24 години на сім та негайно збиратися для ухвалення необхідних для країни рішень – це дуже добрий знак для суспільства загалом і для наших міжнародних партнерів та союзників. Українці мають бути насправді впевнені в тому, що в разі серйозної ескалації ситуації в країні, всі гілки влади, всі державні інституції будуть  залишатися дієздатними. Це стосується, насамперед, Верховної Ради України, бо саме парламент України завжди ставав тією інституцією, яка  не боялася брати на себе відповідальність та ухвалювати дуже складні рішення в дуже складних часах, щоб захистити людей і відстояти нашу державність… Насамкінець я хочу теж доєднатися і подякувати всім тим країнам і парламентам країн, які відгукнулися і підтримали Україну в цей складний час. Я хочу ще раз наголосити на тому, що парламентська дипломатія є дуже і дуже важлива для нас, і особливо це стосується тих країн Західної Європи і тих країн НАТО, де є якраз парламентські республіки, тому парламентська дипломатія є вкрай важливою для прийняття всіх стратегічних рішень, які тільки можуть бути для нашої країни зараз надважливими.

І я хочу також подякувати усім небайдужим людям, які виходять на мітинги проти російської агресії в Україні в багатьох містах і країнах Європи, це для нас є теж дуже і дуже важливим, тому що солідарність з українським народом надихає весь світ.

І, відверто кажучи, я би теж дуже просила всіх утримуватися, принаймні впродовж цього дуже важкого тижня, від ескалації нашої внутрішньої всередині парламенту, від політичної напруженості».

Читайте також: Шольц попередив Путіна про неминучі та негайні санкції в разі вторгення РФ в Україну

Перший заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець: «Я хочу вам доповісти як я відчуваю ситуацію. В 2014 році ми отримали щеплення від того страху, який у нас був, у нас вже інша армія, у нас вже інші люди, 8 років війна і ми продовжуємо працювати, і ми бачимо зараз величезну інформаційну війну, яка розгорнулась на тлі України. Весь світ побачив, що є Україна, що ми вміємо захищатися, що в нас величезна армія. Нас зовсім не лякають 100 тисяч російських військ: 400 тисяч українців тримали зброю в руках і вміють захищати свою країну.

Ми всі спокійно повинні працювати, продовжувати працювати. Я хочу висловити захоплення блискучою роботою Міністерства оборони та іноземних справ в ці дні, Міністерства інфраструктури. Я вважаю, що саме так повинна працювати держава: від перемовин до літака в Україні, до зброї, навчання і зброї на передовій. Це розуміння, що треба працювати.

Я прошу Верховну Раду не тільки працювати, але працювати досить швидко. Я прошу подивитися на приклад, як вчора ми побачили як відреагували страхові компанії щодо літаків, які сідають в Україні. На вихідні Міністерство інфраструктури розробляє план, в неділю збирає уряд, після цього комітет, зараз цей закон буде в Верховній Раді. Ми просимо вас проголосувати і показати, що ми можемо працювати швидко і зосереджено.

Я хочу сказати, що це не останній виклик, який є. Далі в нас є питання по портах, далі в нас є питання по паливу, у нас є загрози, які передає нам Білорусь, коли закриває транзит, коли каже, що ми виключимо вам поставки. Нам треба реагувати швидко. Ми запрошуємо всіх працювати постійно. Ми просимо робити дії і передати спокій бізнесу, українському народу, військовим. Ми просимо працювати разом».

Співголова фракції ОПЗЖ Юрій Бойко: «Шановні присутні, в тій ситуації військового психозу, який охопив сьогодні всю країну, а ми бачимо, що дуже багато людей реально налякані цією ситуацією, налякані цим можливим загостренням. Як повинен поводити себе парламент, щоб заспокоїти людей і показати, що він, що ситуація в країні є керованою? Перш за все парламент повинен працювати в штатному режимі, без будь-яких канікул на кшталт того, що було проголосовано, і ми тиждень знаходились, так би мовити, в комітетах, а не працювали в парламенті під виглядом того, що є карантин… Парламент повинен працювати в штатному режимі, і я вважаю, що він повинен зосередитись на двох головних напрямках.

Перше – це соціальна підтримка людей, це зміни до бюджету, щоб збільшити фінансування медицини, вчителів, тих людей, хто дійсно потребує допомоги держави. Такі дії парламенту зразу дозволять сказати, що він займається нормальною спокійною роботою, і він є на своєму місці. 

Друге. Парламент повинен, я вважаю, виступити з мирними ініціативами в цій ситуації. Наша фракція внесла постанову про виконання Мінських угод в парламент. Хочу всім нагадати, що перші три пункти цих Мінських угод – це питання безпеки.

Перший пункт – це відведення важкого озброєння.

Другий пункт – це відведення військ і контроль ОБСЄ за цими процесами. Це те, що потрібно сьогодні нашим людям, щоб уникнути загострення в країні. І парламент має можливість це виконати.

Треба, я вважаю, зробити звернення до наших так званих стратегічних партнерів, щоб вони перестали роздмухувати ситуацію і паніку. Тому що якщо хтось вивозити посольство – це їх право. Але це треба робити без галасу і без того, щоб вся країна чекала, яке чергове посольство виїжджає з країни, все це було публічно. І це уж ніяк не сприяє спокою в країні. Це право цих країн. Але парламент повинен звернутись і сказати, що парламент працює для того, щоб в країні був спокій, а ви, шановні посли, приймайте рішення самі, але так, щоб це не відображалось на обстановці в державі».

Бойко також вже звично пожалівся на закриття проросійських телеканалів Zik, NewsOne, «112.Україна», а також «НАШ». Ще один член ОПЗЖ Нестор Шуфрич також лише жалівся на закриття вказаних телеканалів. 

Читайте також: Росія може розпочати вторгнення в Україну з трьох напрямків — CNN

Член фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко: «Шановні колеги, сьогодні ранком ми були шоковані новиною, що посол Зеленського в Лондоні Вадим Пристайко заявив, що Україна може відмовитися від вступу в НАТО, нібито щоб запобігти війні. Я хочу нагадати всім, що війна з Росією триває вже 8 років. І свого часу ніякий позаблоковий статус не вберіг Україну від нападу Росії. І вперше з часів Революції Гідності офіційний представник України на міжнародній арені робить заяву про відмову від НАТО. І цим український посол показав, що шантаж і залякування Путіна України працюють. Ми маємо продемонструвати абсолютно зворотне… Друга позиція. Минулого тижня з 11 лютого західні союзники фіксують готовність Путіна до широкомасштабного наступу вже найближчими днями. Вони відкликають не тільки своїх дипломатів, а і наполегливо радять громадянам своїх країн, а це вже понад 40, покинути Україну, відкликають інструкторів, представників ОБСЄ, бізнес-структури і нам категорично не можна цього допустити. Тому я дякую вам, пане Голово, що ви відгукнулися на нашу суботню пропозицію 12 числа зібрати Погоджувальну раду. Я дякую всім учасникам Погоджувальної ради, що ми дуже оперативно зібралися і домовилися, що вчора, в неділю, ми зберемо закрите засідання Погоджувальної ради парламенту, а ніякі не наради. А потім чомусь виясняється, що ця нарада скасована. Хто має право її скасовувати? І я переконаний, що це не була позиція голови Верховної Ради».

Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко: «Я хочу вам сказати, що єдність політиків сьогодні потрібна не для того, щоб хтось задовольнив свої амбіції, коли у людей зараз такий найвищий рівень паніки. А єдність політиків потрібний для того, щоб продемонструвати, що в України є та сила, яка може бути конвертована в надійний захист.

І тому я прошу всіх голів фракцій припиніть, нарешті, взаємообвинувачення, підколки, приниження і все інше. Просто це виглядає як під час чуми.

Наступне я хотіла б сказати вам про те, що єдиними має бути не тільки політика, а ще політична влада і народ, і ця єдність вона проявляється у взаємній довірі. І те, що сьогодні ведуться безліч переговорів, в тому числі радників у нормандських форматах, в тому числі телефонами, але країна не знає ні слова про те, які вимоги реально ставляться до нашої держави, які вимоги ставляться до влади, що прийнятне, що не прийнятне і люди розгублені, тому що страх і паніка від того, що люди не знають конкретних речей, з якими сьогодні стикається Україна.

І тому я звертаюся зараз до голови Верховної Ради передати президенту країни, що прийшов вже давно час президенту відверто, довірливо і не як з малими дітьми, а як із громадянами України переговорити з українським суспільством, все пояснити і розповісти, де вихід із цієї ситуації…Наступне, що я хочу сказати, що у всіх людей, які обізнані в цій ситуації, немає  жодного сумніву, що вся оця ескалація, нагнітання, паніка – це тиск на Україну, на українську владу для того, щоб були прийняті мінські домовленості в тому вигляді, які прямо загрожують суверенітету України.

Правда полягає в тому, що все, що відбувається навколо України, це  є наслідок того, що мінські домовленості нас завели в глухий кут. І неправильно те, що сьогодні тільки президент України знаходиться на вістрі переговорних процесів, і на нього йде повний тиск для того, щоби виконати ті частини мінських угод, які прямо загрожують існуванню самої України, а там такі є, ви знаєте… І не тільки президент мусить сьогодні стояти на цьому вістрі. Я вважаю, що парламент мусить взяти на себе відповідальність і дати оцінку цим Мінським угодам… Я хочу сказати, що український народ не давав згоди на Мінські домовленості, і народ України ніколи не погодиться на їх втілення в життя в тому форматі, в якому сьогодні вимагає цього Російська Федерація. Для України єдиним головним основоположним документом був і залишається Будапештський меморандум. І це велика, велика здача України, що цей Будапештський меморандум був не піднятий на найвищий рівень і не було вимоги його негайно втілити в життя… Ми вимагаємо негайно прийняття такого звернення, в тому числі до нашої влади – активізувати Будапештський меморандум. Боротися потрібно і боротися можливо, Україна буде переможцем в цьому».

Читайте також: Байден попередив Путіна про наслідки вторгнення в Україну

Заступниця голови фракції «Голос» Юлія Клименко: «Дійсно перед нами безпрецедентні виклики і вони, мабуть, не перший раз, але вони загострилися досить серйозно на даний момент. Ми з одної сторони повинні будувати оборону і при чому на цей раз оборону з всіх фронтів, включаючи Білорусь, на жаль, лінія кордону нашого значно збільшилися. З іншої сторони ми повинні втримати всередині ситуацію в країні: макроекономічну стабільність, фінансову стабільність, зрештою соціальні всі гарантії виконати для того, щоби у нас не було проблем всередині країни, це важко, тому що і те, і інше потребує великі ресурси, але це треба зробити.

Я хочу сказати вам, колеги, що впевненість у людей, мені здається, приходить з конкретними діями і з конкретною комунікацією. Ми з вами можемо скільки завгодно тут політичні лозунги штовхати, щось ще придумувати, але якщо ми не будемо виходити до суспільства об'єднано, включаючи всі гілки влади - виконавча влада, законодавча влада, місцева влада і говорити одне і теж чітко комунікації, у нас не буде прогресу, у нас буде рости паніка і у нас буде, на жаль, рости все, включаючи фінансову і макроекономічну стабільність, тому що люди так реагують: коли вони не вірять, вони приймають  своє рішення.

Тому, колеги, наша пропозиція нашої фракції дуже чітка: створити все ж таки, як ми пропонували в суботу, спільний антикризовий штаб на базі Верховної Ради, оскільки ми – парламентсько-президентська республіка, за участю виконавчої влади, за участю силового блоку, і кожний день, щодня приймати… обговорювати і приймати рішення, які необхідно буде прийняти на наступному тижні або на наступному дні парламентом і урядом. І виходити кожен день з цією комунікацією. Чим більше буде рішень, чим більше буде комунікацій, тим більше буде довіри до інститутів влади, і тим простіше ми пройдемо цю кризу, яка зараз на даний момент є.

Також просимо все ж таки зосередитися і не розпилюватися на багато  різних частин. У нас перед нами є два великих блоки питань. Це забезпечення оборони – перше, і друге – це втримання ситуації соціально-економічної всередині країни. І одне вимагає фінансування. Ми доєднуємося до колег, що питання збільшення фінансування на армію, на  територіальну оборону, на, в кінці кінців, півтора відсотка збору військового повинні іти в спеціальний фонд, який використовується виключно на армію, а не розмазується по всьому бюджету як можна».

Співголова групи «За майбутнє» Тарас Батенко: «Важко збагнути, що таку безпекову ситуацію, яка склалася у нас на кордоні, ми обговорюємо як факти не минулого і не позаминулого століття, а ХХІ століття, коли питання вирішення протиріч і міждержавних конфліктів у світі здійснюється шляхом дипломатії. Тому наша країна, безумовно, стоїть перед надзвичайно важким викликом і це найбільш серйозні виклики з часу військової анексії Криму і частини Донбасу, і за весь період української незалежності.

Наша депутатська група «За майбутнє» переконана, що парламент має відіграти сьогодні вирішальну роль у вирішенні цього військово-політичного загострення з Російською Федерацією і не доведення до повномасштабної військової агресії… ми наголошуємо, що парламент, голови парламентських фракцій і груп у значному невіданні всього переговорного процесу, який сьогодні відбувається у високих кабінетах влади. Ми не знаємо, що від нас реально хочуть почути наші міжнародні партнери. Тому ми вважаємо, що потрібно припиняти будь-яку кулуарщину і переводити в дискусійну площадку щодо способів зняття напруги на кордоні, деескалацію, в тому числі щодо природи і походження тлумачення Мінських угод, у парламент. І коли б така дискусія відбулася в парламенті, будь-який її результат міг би стати сьогодні сильною позицією і для президента, і для офісу в переговорному процесі, в тому числі і в форматі Нормандської четвірки. Тому що це парламент – це виразник суспільства всього… Президент має щоденно, щоденно інформувати країну про зусилля, які докладаються щодо деескалації. Уряд має відповісти на питання, що у нас з резервами, в тому числі продовольчими, пальним, яка у нас ситуація з теробороною і так далі, відкрито, з трибуни українського парламенту.

Ми в даному випадку підтримуємо, безумовно, і позицію, яка лунає в цій залі, Юлії Володимирівни Тимошенко щодо Будапештського меморандуму, який сьогодні має бути в основі, ми ж про нього фактично забули, в основі будь-яких дискусійних панелей, в яких Україна бере участь. Тобто і Президент, і уряд, і парламент, і суспільство – всі сьогодні мають бути єдині у взаємодії, щоб дати гідну відповідь агресору. І, безумовно, паніка зараз наш найгірший внутрішній ворог…».

Читайте також: Зеленський про безпекову ситуацію: "Якщо є інформація щодо 100% вторгнення РФ 16 числа — давайте нам її"

Член групи «Довіра» Павло Бакунець: «Звичайно, що тема безпеки територіальної України і безпеки в головах наших співгромадян є сьогодні надзвичайно актуальною. Так, агресор продовжує брязкати зброєю на наших кордонах, на суші і на морі. І ці факти, і в додачу ця величезна купа інформації, котрою киплять соціальні мережі, все це, напевно, провокує кожного українця на різні думки і відповідно на різні настрої населення. Тому в ці складні дні ми підтримуємо президента України, Кабмін за те, що вони роблять для деескалації безпекової ситуації довкола наших кордонів. Ми за мирне врегулювання цією існуючої загрози виклично дипломатичним шляхом.

Тому заради недопущення руйнації європейської системи безпеки, не побоюсь сказати заради збереження державності України ми повинні бути єдиними – парламент, президент, Кабмін. І ми повинні бути сконцентрованими на трьох аспектах безпеки… Перший аспект інформаційний. Звичайно, що цей психологічний тиск, який створює Кремль, зростає. Але попри це більшість українців зберігають здоровий глузд… сьогодні одне з найважливіших прохань наших мешканців – це те, щоб їм подавали офіційну інформацію з офіційних джерел з офіційними фактами, які базуються на реальних покрокових планах і діях. Це, напевно, дуже допоможе втримати безпеку в головах наших українців.

Другий аспект дипломатичний… Так, ми, звичайно, дякуємо парламентам всіх держав, котрі нас підтримали, починаючи з Польщі. Ми також підтримуємо ідею Юлії Володимирівни щодо актуалізації, власне, Будапештського меморандуму. У нас, однак, є така інформація, що Кремль планує визнати незалежність самопроголошених утворень на території України. Тому ми також звертаємося до всіх депутатських фракцій і груп для того, аби підтримати посилання, звернення про те, щоб невизнання, неможливості навіть визнання незалежності самопроголошених утворень на українських територіях. Це теж дуже важливо.

І третій аспект оборонний. Так, в Україні потужна армія. У нас мужні захисники. Чого лише варта своєю бойовою історією легендарна 24 бригада. Вони своєю мужністю, свою військовою майстерністю, своїм озброєнням наводять страх на цих кремлівських найманців… Нам же з вами однозначно потрібно збільшити фінансування Міністерству оборони, як для того, аби забезпечити матеріально-технічну базу українського воїна, і тим зміцнити нашу армію, так однозначно і забезпечити розгортання Сил територіальної оборони».

Членкиня «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Теж хотіла скористатися цією можливістю, просто нагадати колегам, що в березні 2014 року були проведені консультації в рамках Будапештського меморандуму, тоді не з'явилася Російська Федерація на ці консультації, а, власне, всі інші наші партнери тоді запропонували не ескалювати, як це пропонували і деякі сьогоднішні політики, і, власне кажучи, роз'їхалися. От такі в нас були гарантії в цьому Будапештському меморандумі. Ми з вами сьогодні маємо сконцентруватися на тому, щоб максимально відпрацювати і забезпечити вирішення сьогоднішніх проблем, які, до речі, на мою думку, спричинені і зокрема газовими угодами, з яких ми змогли вийти і відіграти в Газпрому 3,5 мільярда доларів».

Читайте також: Вторгнення Росії може включати захоплення значної території України та захоплення великих міст, включаючи Київ — Білий дім

Член фракції «Слуга народу» Андрій Костін: «Хочу ще раз запевнити, з точки зору своєї діяльності, як перший заступник голови делегації України в Тристоронній контактній групі, як особа, яка приймає участь в роботі радників  Нормандського формату, що ми маємо і відчуваємо зараз безпрецедентну  підтримку позиції України з точки зору зміцнення її безпеки, з точки зору дипломатичної підтримки. І ми абсолютно відверті в усіх наших позиціях з тими міжнародними партнерами, які підтримують український суверенітет, незалежність та цілісність наших кордонів.

Хочу також запевнити вас ще раз в тому, що якщо мова йде про виконання політичної складової Мінських домовленостей, то ця політична складова буде прийматися у вигляді законів нашим українським парламентом. І тільки наша спільна позиція буде тою, яка завершить цей процес політичного врегулювання. Тобто не треба зараз спекулювати з переговорним процесом. Все, що буде прийматися задля встановлення миру на українському Донбасі, буде прийматися Верховною Радою України в інтересах українського народу.

Тому хочу ще раз сказати, що переговорні процеси тривають і ми  маємо надію на те, що вони завершаться мирним врегулюванням за підтримки всіх міжнародних партнерів України».

Виступи інших депутатів, які брали участь у погоджувальній раді, в основному стосувалися порядку денного парламенту.

Читайте також: Білий дім ще не володіє інформацією, чи віддав Путін наказ про вторгнення в Україну — Салліван

США попередили союзників у Європі, що вони побоюються нападу Росії на Україну 16 лютого. ЦРУ спільно з Пентагоном у п'ятницю проінформували федеральний уряд Німеччини та інші держави НАТО про те, що на підставі нової інформації існують побоювання, що атака на Україну може бути здійснена вже наступної середи.

Вашингтон попередив союзні столиці про «дуже явну можливість» вторгнення Росії в Україну в найближчі кілька днів, що може спричинити масовану атаку на Київ. Президент США Джо Байден під час розмови з лідерами країн-союзниць сказав, що президент Росії Владімір Путін ухвалив рішення про вторгнення в Україну, повідомили дипломатичні джерела газети The Guradian. При цьому Джейк Салліван, радник Байдена з національної безпеки, заявив, що США не вважають, що Путін віддав «остаточний наказ».

Перед цим державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Росія може розпочати вторгнення в Україну будь-якої миті, враховуючи, що Москва продовжує спрямовувати все більше сил до кордону з Україною.

Докладніше про те, чим загрожує Європі та миру широкомасштабна війна в Україні, читайте у статті Дмитра Менделєєва «Війна у «замінованій» країні…».