Прийнятий закон "Про основи державної мовної політики" вийде з парламенту і буде направлений президенту України Віктору Януковичу на підпис в кінці липня, заявив один із співавторів закону, депутат від Партії регіонів Вадим Колесниченко.
"Незалежно від того, як складеться ситуація, в кінці цього місяця законопроект вийде з парламенту. А далі президент сказав чітко і однозначно: для президента позиція захисту Конституції і прав людини є пріоритетною", - сказав Колесніченко журналістам у Севастополі, відповідаючи на питання про подальшу долю закону.
За його твердженням, цей закон відповідає європейським стандартам і отримав позитивні коментарі від європейських інституцій. "Я вважаю, що немає підстав законопроект ветувати", - підкреслив Колесниченко.
У зв'язку з позицією голови Верховної Ради Володимира Литвина щодо цього закону народний депутат повідомив, що найближчим часом буде позачергова сесія, оскільки Конституційний суд дав роз'яснення про те, що обрання спікера і його відставка проводяться простою більшістю.
"Сьогодні, коли є це рішення, завдання самому пану Литвину подумати: або він буде загравати зі своїми виборцями в Житомирській області, або він буде працювати в інтересах України і виконувати закони. Спікер зіграв у гру під назвою "Звільніть мене", знаючи, що 300 голосів за тією нормою, яка закладена, неможливо набрати", - пояснив Колесниченко.
Як повідомлялося, 3 липня парламент прийняв закон про мови, що спровокувало низку протестів по Україні. Литвин відмовився підписувати цей закон і написав заяву про відставку, однак депутати не стали розглядати його заяву.
4 липня Рада внесла зміни до парламентського регламенту з обрання, призначення та відкликання посадових осіб парламенту. Згідно з прийнятим законодавчим актом, рішення про обрання голови парламенту приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю народних депутатів від конституційного складу.
11 липня Литвин направив до Конституційного суду лист щодо звернення 51-го народного депутата щодо конституційності положень чинного Регламенту про порядок обрання спікера, в якому зазначає, що "порядок і процедура обрання голови Верховної Ради є питаннями внутрішньої організації роботи парламенту, які не можуть піддаватися конституційному нормоконтролю ".
Конституційний суд України визнав не відповідними Конституції України положення чинного регламенту Ради, що стосуються обрання її голови шляхом таємного голосування. !zn
Читайте також:
