Головний редактор тижневика "Дзеркало тижня. Україна" Юлія Мостова у програмі "В гостях у Дмитра Гордона" назвала президента України Петра Порошенка найбільш нещирим політиком з усіх, кого вона знає за роки своєї журналістської діяльності.
"Я написала свого часу, що на його (Порошенка, - ред.) політичному рентгені немає кісток... Що у цієї людини немає принципів. У нього є сміливість... Він може робити кроки, приймати рішення, але зустрічна жадібність це купірує. У 13-му році, десь на початку осені, ми сиділи в ресторані "Егоїст", просто пили каву, і він, тоді просто народний депутат, просив: "Юль, допоможи мені повернутися до великої гри"..."Не допоможу, Петро Олексійович", – сказала я. Він: "Чому?" – "По-перше, я не з цього факультету. Я журналіст, а не піарник"... "А по-друге, – додала, – я вам не допоможу, оскільки вважаю найбільш нещирим з політиків, яких знала за всі мої роки в професії". Він обурився: "Чому?!" І у нього, як завжди, сльоза бринить", - розповіла Мостова.
Вона зазначила, що Порошенку було все одно, яку займати посаду - глави КМДА, мера Києва, спікера, керівника делегації в ПАРЄ, міністра економіки, "лише б повернутися до великої гри".
"Я пояснила: ну, наші відносини дозволяли мені це сказати. "Тому що ви змалку діабетик, а випускаєте найбільшу кількість солодкого в країні". Мостова додала, що Порошенко промовчав у відповідь на цю фразу.
Журналістка також підкреслила: "У мене є повага до людей, які за нього проголосували (це було їхнє рішення, думаю, багато хто зараз вже розуміють, що воно було помилковим), але у мене немає поваги до нього. Він виявився маленької шапкою на цього Сеньку. Виявився неадекватним завданням, які перед ним стоять, і абсолютно неправильно оцінював себе. Манія величі президента з 2014 року була однією з основних загроз національній безпеці України. Він вважав себе кращим, розумнішим і компетентніше за всіх. Кращим банкіром, кращим воєначальником, кращим енергетиком, найкращим дипломатом, кращим фінансистом, а це не так".
В інтерв'ю Юлія Мостова також зазначила, що державний "організм" несе більшу відповідальність за ситуацію в країні, ніж складові "клітини" – народ. За її словами, українська політика "хвора" несистемністю, безвідповідальністю, жадібністю та втратою класу.