Мир і стабільність у Європі вирішальним чином залежать від долі України, вважають 96 експертів зі Східної Європи та міжнародної безпеки, які підписали відкритий лист до уряду ФРН.
Експерти вважають, що спроби Німеччини стримати неоімперські амбіції Москви шляхом поєднання інтенсивної дипломатії та вибудовування ділових відносин, не мали успіху, чому є доказом агресія РФ проти Молдови 1992 року, Грузії – у 2008-го та України – починаючи з 2014 року.
«Відкрита агресивна війна Росії проти мирної сусідньої країни, що розпочалася 24 лютого 2022 року, кричуще порушення міжнародного права, свідчить про провал російської політики Німеччини та ЄС за останні десятиліття», - йдеться у зверненні.
За рік після відкритої окупації Криму та розв'язання Росією війни на Донбасі Німеччина підписала угоду про будівництво «Північного потоку-2».
Російський проєкт мав знизити економічну взаємозалежність Росії та України, дати президенту РФ Владіміру Путіну ще більшу свободу дій у Східній Європі та ще більше посилити залежність Берліна від Москви.
«Більш рішучі дії ЄС після початкової агресії Росії проти України 2014 року могли б запобігти найгіршому», - йдеться у листі.
Члени ЄС та НАТО у Східній Європі, такі як Польща та країни Балтії, неодноразово висловлювали занепокоєння щодо власної безпеки, закликали не довіряти Путіну та ставитися до нього більш реалістично.
Проте підхід ЄС до дедалі більш авторитарного та агресивного уряду Росії залишився практично незмінним. Ані атаки Москви на критиків режиму в країнах Європи, ані війна в Україні не могли суттєво на нього вплинути.
«Тепер, коли за останні тижні загинули ще тисячі людей, колись пожвавлені українські міста зруйновані ракетними, артилерійськими та повітряними ударами, а саме існування України, як незалежної держави поставлене на карту, провал колишньої європейської та особливо німецької політики щодо Росії надто очевидний», - зазначається у документі.
Експерти нагадали про заяви канцлера Німеччини Олафа Шольца, зроблені на третій день війни РФ проти України. Політик обіцяв радикальну зміну політики свого уряду. Росії обіцяли безпрецедентно жорсткі санкції, зокрема відключення банків від SWIFT, а Україні – летальну зброю.
«Таке переосмислення можна було лише вітати. Однак у наступні дні з'ясувалося, що відключення російських банків від SWIFT буде частковим. Німеччина та інші країни ЄС продовжують у великих обсягах закуповувати російські енергоносії. Як і раніше, величезні доходи Росії від експорту співфінансують терористичний режим Путіна і війну в Україні», - наголошують підписанти.
Російська армія використовує ті ж підходи, що і під час двох чеченських кампаній і війни в Сирії, військові бомбять громадянську інфраструктуру, школи, дитсадки та пологові будинки, безжально вбивають мирних жителів, обстрілюють гуманітарні коридори.
Після трьох тижнів інтенсивних бойових дій ЄС зіткнувся з найбільшою міграційною кризою останніх років.
Українські АЕС та територія поблизу них стали зоною бойових дій, що загрожує ядерною катастрофою.
«Український народ мужньо захищає себе та свою країну. Цей героїчний опір зірвав первісний план російського вторгнення, збільшивши його ціну та тривалість для Кремля. Але Україна не має часу чекати, поки прийняті західні санкції призведуть до політичних наслідків», - додають експерти.
Наполягаючи на продовженні масштабного імпорту російських нафти та газу, уряд Німеччини фактично спонсорує війну в Україні та пом'якшує ефект західних санкцій.
Поведінка Берліна також суперечить історичній відповідальності, яку Німеччина публічно взяла на себе щодо країн колишнього Радянського Союзу після того, як зруйнувала Білорусь та Україну під час Другої світової війни.
«Трагічна та невизначена доля України сама по собі має бути достатньою причиною для більш інтенсивної участі Німеччини та ЄС. Але й на користь усієї Європи не допустити, щоб Путін досяг успіху у своєму імперському реваншизмі. Торгівля та загальне процвітання можуть розвиватися лише у стабільній та мирній обстановці», - йдеться у листі.
Успіх Путіна в Україні може призвести до подальшої агресії проти інших країн, таких як Молдова та Грузія та ще більше дестабілізувати європейський континент.
По-справжньому нова «східна політика» (Ostpolitik) Німеччини та Європи має бути спрямована на активну допомогу Україні вже сьогодні, а не на відстрочені заходи, які можуть дати ефект лише за кілька тижнів або навіть місяців, наголошують експерти.
«Недалекоглядний егоїзм Німеччини у спільних зусиллях європейських країн протистояти агресії Путіна має закінчитися. Зараз необхідно використати всі доступні кошти, щоб підвищити ціну цієї війни для Російської Федерації», - додається у документі.
Серед кроків, які мають бути зроблені, експерти виділяють такі:
- Санкції проти всіх російських банків та повне відключення Росії від платіжної системи SWIFT;
- Припинення закупівель усієї нафти, природного газу та іншої сировини з Росії;
- Ізоляція Росії, а також повна заборона на в'їзд членів уряду та пов'язаних з урядом еліт до країн-членів ЄС;
- Конфіскація коштів і майна російських олігархів та компаній, близьких до держави;
- Виключення Росії з усіх міжнародних громадських та спортивних заходів;
- Підтримка економіки, держави та оборони України;
- Постачання не тільки легких, а й важких оборонних, а також окремих наступальних озброєнь, таких як зенітні установки, винищувачі, бойові кораблі, військові транспортні засоби тощо.
«У світлі відкритого вторгнення Росії у мирну країну і постійного збільшення кількості військових злочинів, а також ймовірності аналогічної російської агресії проти інших країн, уряд Німеччини повинен більш рішуче, ніж раніше, взяти до уваги, що Путін не є звичайним переговорником», - наполягають експерти.
Мирне співіснування з режимом Путіна може бути засноване лише на поєднанні дипломатії з демонстрацією економічної, політичної та військової сили. Необхідно вжити всіх можливих заходів, за винятком прямої військової конфронтації з Росією, щоб покарати, стримати і зрештою покласти край російській агресії проти України.
Введені санкції не повинні бути зняті доти, доки Росія повністю не виведе свої війська з території України.
Листа опубліковано на сайті берлінської газети «Der Tagesspiegel» 18 березня 2022 року, документ слідує за аналогічною апеляцією, опублікованою на сайті гамбурзького видання «Zeit Online» 14 січня 2022 року.
Документ підписали аналітик Стокгольмського центру вивчення Східної Європи Андреас Умланд, директор Українського дослідницького інституту (HURI) Сергій Плохий, ексголова делегації ЄС у Парламентській асамблеї EURO-NEST Ребекка Гармс, старший науковий співробітник Стокгольмського форуму вільного світу Андерс Ослунд та інші. З повним списком підписантів можна ознайомитись у документі.