Цього тижня колона солдатів у камуфляжі пройшли через вулиці Тернополя з труною на плечах. Це був похорон українського військового Юрія Дині, який помер від ран, отриманих в зоні бойових дій на Сході України. Він став однією з останніх жертв війни попри те, що перемир'я було підписане ще рік тому в Мінську.
Як пише The Economist, жоден пункт Мінських угод не був виконаний належним чином, а остання зустріч міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції і Росії закінчилася сваркою.
Водночас, стрілянина в Донбасі і переговори продовжуються не тому, що обидві сторони хочуть контролювати зруйновані війною райони, а якраз тому, що жодна сторона не хоче брати на себе відповідальність за них.
Росія дала чітко зрозуміти, що не хоче анексувати частину Донецької і Луганської областей. Натомість вона хоче використати їх, щоб дестабілізувати Україну зсередини. В цей же час, українські лідери формально підтвердили готовність прийняти ці території разом з проблемами. Але, як сказав експерт Carnegie Endowment Балаш Ярабік, Мінські угоди - це "великий статус-кво, яки не влаштовує нікого, але вони не можуть від нього відмовитися".
Частково проблема в тому, що президент Петро Порошенко підписав вигідну Кремлю угоду, хоча насправді не збирається її виконувати. Після припинення вогню важке озброєння повинно було бути відведеним, бойовики амністовані, фінансові послуги українських установ відновлені, а в Конституцію України внесені зміни, які б закріпили особливий статус і формально повернули захоплені території в склад України. Однак Київ не згоден все це зробити до тих пір, доки проросійські терористи остаточно не припинять стріляти. ОБСЄ щодня повідомляє про сотні випадків порушення перемир'я з російської сторони.
Європейські союзники України підштовхують її до ухвалення закону про місцеві вибори. Але в цей же час сумніви зростають на тлі того, як українські лідери погрузли у внутрішніх конфліктах і корупційних скандалах.
Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер нещодавно заявив, що Україна не вступить в ЄС впродовж найближчих 20 років. Ця його заява була адресована виборцям в Нідерландах, які скоро підуть на референдум вирішувати, чи повинен Амстердам ратифікувати угоду про асоціацію України з ЄС. Голосування має консультативний характер, але він вкаже на настрої в Європі.
Американцям також не подобається хитка ситуація в Україні. Заступник Держсекретаря США Вікторія Нуланд застерегла в Сенаті, що політичний хаос в Києві створює "сумніви в Європі щодо того, чи продовження підтримки Україні гарантовано". Такі вагання дають Москві надію, що ЄС зніме санкції, коли прийде час вирішувати, продовжувати їх чи ні.
Політики в Києві зазначають, що Мінські угоди вкрай непопулярні в Україні. Порошенко розглядає можливість проведення референдуму про статус Донбасу. Якщо українці дадуть відповідь "ні", це може означати початок паузи для Мінських угод, а якщо рішення буде "так", тоді це може стати прикриттям для непопулярних заходів. Перший раунд голосувань щодо конституційних змін минулого року дав поштовх масовим протестам, в ході яких загинули чотири людини.
"Західний дипломат в Києві сказав, що Україні доведеться "зціпити зуби" у питанні Мінських угод". Оскільки зараз альтернатив немає", - йдеться в статті.
Видання Wall Street Journal писало, що Мінські угоди стали інструментом Заходу для зв'язування рук Україні. Президент України Петро Порошенко у відкритому листі попросив Захід "посилити тиск" на Москву, щоб здобути свободу для українки. ЄС в понеділок закликав Росію звільнити Савченко і нагадав про Мінські угоди. І того ж дня українські Збройні сили повідомили про 50 провокацій з боку проросійських бойовиків в Донбасі, які наважилися застосувати навіть артилерію, що, до речі, заборонено умовами Мінської угоди.
Як повідомляв DT.UA, перед зустріччю глав МЗС у нормандському форматі в Парижі, українська сторона ставить перед собою кілька цілей. План-максимум – гарантувати доступ ОБСЄ до всієї території Донбасу і домовитися про так званому "триступінчатому" її виході на українсько-російський кордон.
Водночас деякі експерти розкритикували останній візит Штайнмаєра в Україну і звернули увагу, що в спільній статті з Еро він так і не наважився назвати Росію агресором. А також на те, що замість того, щоб засудити порушення перемир'я з боку Москви, німецький і французький дипломати приїхати в Київ, щоб "відчитати" українців.