Кожному українцю доведеться принести в жертву заради безпеки своєї країни частину комфорту, частину звичного життя – так, як було раніше, вже не буде, пише міністр оборони України Олексій Резніков у колонці для «УП».
«У Стратегії воєнної безпеки України в якості базового постулату закладено принцип всеохоплюючої оборони, який прямо передбачає використання для відсічі агресії всього потенціалу держави та суспільства. Це було записано в документах, але, якщо бути відвертим, багатьма сприймалося як певна абстракція. Після 24 лютого 2022 року значно більше людей усвідомило, що все змінилося. Якщо ми дійсно хочемо зберегти свою країну при такому сусідстві, треба бути постійно готовим до тотальної оборони. Яка буде справою не тільки професійних військових, а й усіх громадян», – каже міністр.
За словами Резнікова, завданням держави є розгортання системи норм і механізмів, які забезпечать підготовку громадян та їхню участь у всеохоплюючій обороні.
«Наприклад, за 6 місяців ми маємо досвід участі в бойових діях підрозділів Сил ТрО. З цього досвіду вже зроблено висновки. На порядку денному унормування обігу зброї, формування стрілецької культури. Укриття в спорудах тепер дійсно стають необхідністю. Відбудуться зміни в медичній інфраструктурі, освіті (як за змістом, так і за формою). Наявність військової підготовки повинна стати однією з обов'язкових вимог для роботи на державній службі, а також для балотування на виборні посади в органах місцевого самоврядування, в парламент, суди тощо», – пояснює очільник Міноборони.
Резніков підкреслює, що усі сфери мають бути проаналізовані крізь призму необхідності бути готовим до оборони.
«Можна застосувати до цих процесів термін "розумна мілітаризація". Адже "мілітаризація" в Ізраїлі, Швеції, Швейцарії з одного боку та Росії і Північній Кореї з іншого мають принципові відмінності. Важливо не втратити суть», – резюмував міністр.
Притягнути агресора до відповідальності, і не лише моральної, а й із компенсацією за завдану шкоду — головна мета потужного наступу на юридичному фронті. І його вже розгорнула Україна — як держоргани, так і численні неурядові ініціативи. Детальніше про це читайте у статті Олександра Водяннікова «Держава-агресорка і юрисдикційні імунітети: як отримати репарації».