Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДАБІ) багато років перебуває в кінці ланцюжка «доданої корупційної вартості». Основна корупція росте з конкретної земельної ділянки та виданих умов будівництва в конкретній громаді. Причому породжує її не лише місцева влада, а й низка центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), які відповідно до закону причетні до узгодження дозволів. Про це заявив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов в інтерв'ю ZN.UA.
Які важелі впливу на цю проблему?
"По-перше, ми маємо визнати її існування, - стверджує міністр. - По-друге, громади зобов'язані розробити комплексні плани просторового розвитку, генеральні плани. Ці документи визначають ті обмеження та системні правила, які існуватимуть у громадах. Адже чому виникають ті чи інші зловживання? Тому що немає містобудівної документації".
Чернишов погодився з тезою про те, що місцева рада — колективний орган відповідальності — не лише може виділити потрібну земельну ділянку, а й ухвалить детальний план території (ДПТ) в інтересах конкретного проєкту конкретного забудовника.
"Ви маєте рацію щодо якості системи колективної відповідальності, в якій ми живемо. Бо мер міста підписує рішення, які приймають ради. І крайнього не знайти. Звідси — пряма вимога держави мати генеральні плани", - зауважив Чернишов.
Однак питання покарання за корупцію у цій сфері досить складне, продовжує міністр. Основну оцінку діяльності органів місцевого самоврядування (ОМС) дають виборці на виборах. І тут важливу роль відіграє вже персональна відповідальність.
Але річ у тому, що Чернишов не відкриває Америку. Епопея з обов'язковою розробкою генеральних планів триває вже не перше десятиліття. Якщо десь і відкрили вічний двигун, то це тут. Чи є цього разу в держави є якісь конкретні важелі, що реально зобов'язують місцеву владу це зробити? Поставлено конкретні терміни? Які методи контролю та притягнення до відповідальності?
"Не змішуймо все-таки реформу ДАБІ і генеральні плани, - уточнює міністр.- Ці речі сусідять але безпосередньо одна з одною не пов'язані. Забезпечення розробки містобудівної документації, безумовно, — у сфері компетенції й відповідальності органів місцевого самоврядування. Але тут я б навіть говорив не так про важелі контролю з боку держави, як про мотивацію для ОМС її розробити й ухвалити".
«Сьогодні держава, - продовжив Чернишов, - досить активно співінвестує в розвиток інфраструктури громад і міст. Тому тут я б навіть говорив не так про важелі контролю з боку держави, як про мотивацію для ОМС її розробити й ухвалити. Ви це бачите на прикладі проєкту «Велике будівництво», а також роботи Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). У цих проєктах ми з мерами партнери. І тут, звісно, ми, зі свого боку, можемо застосувати принцип вибірковості. Державі важко інвестувати в місто без генерального плану, бо це створює ризики. Корупційні насамперед».
У міністерства є досить ресурсні проєкти підтримки громад. Серед них — програми термомодернізації будівель, реконструкції систем водопостачання, освітлення вулиць, а також кредитні програми Європейського інвестиційного банку та Світового банку. Плюс підтримка соціальної інфраструктури. Використовуючи ці ресурси, можна зробити потужний якісний ривок, і деякі міста дуже активно ним уже користуються.
Про те, чому українські міста забудовуються хаотично і неякісно, забезпечуючи надприбутки забудовникам і маржу корумпованим чиновникам, читайте в другій частині інтерв'ю Інни Ведернікової з Олексієм Чернишовим. Перша частина інтерв'ю доступна за посиланням.