Президент Франції Еммануель Макрон у середу, 28 червня, заявив, що НАТО має "надати форму" перспективі вступу України. Про це повідомляє Euractiv.
У Бухарестській декларації 2008 року члени НАТО пообіцяли Україні та Грузії, що одного дня дві країни приєднаються до Альянсу. У вересні минулого року Україна подала заявку на членство в НАТО, і кілька країн Альянсу підтримали її ініціативу, тоді як інші вагалися або відмовлялися зайняти чітку позицію.
"Ми повинні будемо визначити шлях, щоб надати форму перспективі вступу України до НАТО, яку ми відкрили у 2008 році в Бухаресті", - сказав Макрон, виступаючи разом з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом в Єлисейському палаці в Парижі.
Перед країнами НАТО стоїть завдання зберегти “перехідний період” до обіцяного членства, не залишаючи при цьому Україну у вакуумі щодо прийняття рішень. Досі існувала неписана угода про те, що Київ навряд чи вступить до НАТО, поки перебуває у стані війни.
Членство України в НАТО "не є питанням негайного вирішення", заявило джерело EURACTIV на початку цього місяця.
"Рішення, які ми приймемо [у Вільнюсі], зобов'яжуть нас на роки вперед, я маю на увазі, перш за все, підтримку України, у якій ми повинні взяти на себе довгострокові зобов'язання", - підкреслив Макрон.
Столтенберг сказав, що чим більше території Україна зможе звільнити, тим сильнішою буде її позиція за столом переговорів.
Члени НАТО шукають шляхи надання довгострокової стійкої допомоги Україні і розробляють заходи безпеки, які відкриють їй можливість стримувати або захищати себе від будь-якого нападу у майбутньому.
Тим часом члени Альянсу вирішили розширити свої відносини з Україною, створивши Раду Україна-НАТО, де всі сторони за столом переговорів вважатимуться рівними.
На додаток до інституційної перспективи членства в НАТО, Макрон зазначив, що союзники допомагають Україні "реформувати збройні сили, сприяють оперативній сумісності з силами Альянсу і надають підтримку в нелетальному секторі".
Попри те, що сценарій запрошення України до НАТО вже у Вільнюсі виглядає як малореалістичний, у Києва насправді немає права на іншу позицію. Чому Україна все ж повинна наполягати на запрошенні до Альянсу на липневому саміті, пояснює Альона Гетьманчук у статті «Україна—НАТО: у Вільнюсі мають бути виправлені помилки Будапешта та Бухареста».