UA / RU
Підтримати ZN.ua

Le Monde: Публічний дискурс Кремля став істеричним у спробі виправдати неконтрольовану ескалацію

Після двох місяців війни, в Росії спостерігають розчарування за розчаруванням.

Минуло два місяці з того часу, як володимир путін скерував свої війська для нападу на Україну і війна вже почала підживлюватися своїм власним імпульсом. Оголошення президентом США Джо Байденом у четвер, 28 квітня, масштабної військової допомоги у розмірі 20 мільярдів доларів є тому підтвердженням. Підйом потужностей у сфері безпеки вражає після того, як первісна реакція Заходу була зосереджена на санкціях проти Росії, які виявилися недостатніми, пише французьке видання Le Monde.

Армія РФ робить військові злочини буденними

24 лютого, після початкового заціпеніння та перспективи швидкого розгрому українських сил, настав час несподіванки. Цьому сприяли як стійкість та ефективність українців, так і невдачі ворога, який явно перевершував у чисельності та матеріальному забезпеченні. Фіаско наступу на Київ, за яким пішов жалюгідний відступ і передислокація у бік Донбасу, продемонстрували масштаби зловживань російської армії, яка робить військові злочини тривіальними.

Читайте також: За добу військові на Донбасі відбили дев’ять ворожих атак

Тоді перспектива стабілізації конфлікту, припинення вогню чи навіть перемир'я стала примарною. З українського боку непомірна ціна, вже заплачена військовими та цивільними, означає, що минув час поступок, щоб уникнути гіршого. Настав час абсолютно немислимої кількома тижнями раніше перемоги, для якої потрібне важке озброєння із Заходу.

Читайте також: Шольц пояснив, чому Німеччина не може віддати важке озброєння Україні

Принизливі невдачі, понесені Москвою, на кшталт затонулого в Чорному морі крейсера «Москва», у свою чергу не дозволяють путінові переглядати свої цілі в бік зниження. Жодний значний виграш не дозволяє йому сьогодні поставити крапку в «спецоперації» і вихвалятися виконанням місії. Навпаки, розчарування продовжують істеризувати російський публічний дискурс, ризикуючи виправдати ще більш неконтрольовану ескалацію.

США відійшли від політики нейтралітету в європейському театрі воєнних дій

Західні прихильники України потрапили до цієї спіралі. Приклад однієї з найбільш обережних країн – Німеччини – яскраво ілюструє це. Наприкінці січня Берлін задовольнився відправкою... 5000 касок, що спричинило сарказм з боку українців. 26 квітня Берлін дав згоду на постачання зенітних танків «Гепард», а через два дні Бундестаг у свою чергу дав добро на постачання важкого озброєння спільно з партнерами Німеччини.

Сполучені Штати, які понад десять років намагалися вийти з європейського театру військових дій, щоб переорієнтуватися на суперництво з Китаєм, відступили [відійшли від такої політики своєрідного нейтралітету]. Вони рішуче налаштовані на підтримку Києва, переконані в тому, що вони нарешті стали на шлях історії після низки невдач, як в Афганістані, так і в Іраку.

Читайте також: WP: Війна в Україні може стати для Росії тим, чим Афганістан став для США

Європейці залишаються обережними через економічні чинники

У своїй колективній солідарності з Україною жителі Заходу не завжди говорять в унісон. Там, де американці приймають риторику та цілі без нюансів, у тому числі реалізуючи постулат про «ослаблення Росії», заявлений главою Пентагону Ллойдом Остіном, європейці залишаються обережнішими.

Напруженість через ціни на газ, підозрілі вибухи в Придністров'ї, інші наслідки бойових дій можуть їх лише турбувати. Тим більше, що дипломатія, як показало бомбардування Києва під час візиту Генерального секретаря ООН 28 квітня, поки що зводиться до затягування війни іншими засобами.