Латвія закликає до більш тісної співпраці України та Північноатлантичного альянсу, повідомив міністр закордонних справ країни Едгарс Рінкєвічс під час спільної прес-конференції із головою МЗС України Павлом Клімкіним. За словами Рінкєвічса, Латвія також чекає на участь президента України Петра Порошенка в липневому саміті НАТО.
"Ми підтримуємо активізацію відносин Україна-НАТО, ми чекаємо на участь президента України. Цей саміт має стати ще одним етапом у нашій співпраці з питань безпеки на континенті", - зазначив голова дипвідомства Латвії.
На липневому саміті мова йтиме, зокрема, про боротьбу з гібридними загрозами, зміцнення обороноздатності країн Балтії та допомогу нашій країні, додав міністр.
"Зустріч країн-членів НАТО на рівні очільників урядів і держав, включно з президентом України та лідером Грузії – це вже важливе досягнення", - підкреслив Едгар Рінкєвічс, а також закликав не акцентувати увагу на формат участі України, а сконцентруватися на його змісті.
Своєю чергою Павло Клімкін нагадав про те, що Україна розглядає кілька варіантів участі в саміті НАТО.
Нагадаємо, 12 червня віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила про те, що Угорщина продовжує блокувати проведення засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні очільників держав і урядів. Українська сторона продовжує працювати над розблокуванням комісії.
Позиція Угорщини, яка активно користується правом вето, почала дратувати членів НАТО. Проведення комісії Україна-НАТО на міністерському та президентському рівнях важливо не лише для України, але й для країн альянсу.
Як пише у статті для DT.UA оглядач відділу міжнародної політики Володимир Кравченко, щоб обійти вето Будапешта, за ініціативою Вашингтона НАТО розглядають варіант проведення окремого засідання очільників держав і урядів країн-членів альянсу, присвячене Грузії та Україні.
У Тбілісі не в захваті від цієї пропозиції, оскільки вона означає, що не буде комісії Грузія-НАТО на вищому рівні. У той самий час на Банковій ще розмірковують, чи варто погоджуватися. Але альтернатива – поступитися шантажу Будапешта і відмовитися від "мовної статті" закону про освіту, зайнявши заздалегідь програшну позицію.
Детальніше про українсько-угорський конфлікт і перспективи проведення комісії Україна-НАТО читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Чи доведе "язик" до Брюсселя" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".