Таку думку в інтерв'ю ZN.UA висловив колишній радник російського президента Володимира Путіна, а нині науковий співробітник Інституту Катона (США) Андрій Ілларіонов.
Зокрема, відповідаючи на питання, чи здатне російське політичне керівництво втілити в життя свої погрози початку повномасштабної торгової війни між Україною і РФ через небажання офіційного Києва вступати до Митного союзу, А. Ілларіонов підкреслив:
«Якщо російське керівництво вирішило шантажувати українське для того, щоб змусити Україну вступити в Митний союз, то можна сказати лише одне: не слід піддаватися шантажу. Ні в особистому житті, ні в житті країни цього робити не слід».
Колишній радник президента В. Путіна зазначає, що приклади подібних дій РФ щодо Грузії, Молдови, Білорусі, країн Балтії, та й самої України однозначно показують: так, здатне. «Чи приведе шантаж, реалізація погроз до бажаних результатів? А от це - не очевидно. Результат значною мірою залежить від політичної зрілості українського керівництва, його здатності чи неготовності піддаватися на шантаж», - говорить він і додає, що поки українське керівництво в своїй політиці враховувало всі побажання своїх московських друзів.
Він нагадує, що невелика Грузія, володіє економічним і фінансовим потенціалом раз у 20 меншим, ніж Україна, але має політичне керівництво з характером, виявилася не лише здатною протистояти тиску Росії, а й обертати цю блокаду на свою користь.
«Враховуючи регулярно озвучувані російським керівництвом погрози, зрозуміле прагнення значної частини українського суспільства одержати захист у рамках впливових міжнародних організацій, включаючи ЄС і НАТО, які сприймаються як противага в разі реалізації силового сценарію з боку російських імперських кіл.
При цьому Економічна інтеграція Західної Європи здійснювалася на добровільній основі. Тому, якщо під виглядом нібито інтеграції починають викручувати руки, шантажувати і погрожувати, то така інтеграція ні Україні, ні будь-якій державі точно не потрібна», - упевнений експерт.
«За рівних умов Україна могла бути і в Митному союзі, і в ЗВТ з ЄС. Якщо обидві організації будуються на принципі добровільності, одне не має суперечити іншому. Якщо ж вступ в одну організацію є добровільним, а в іншу - ні, то важко зрозуміти, навіщо йти в цю іншу. Не слід іти на поводу в тих, хто шантажує і погрожує», - вважає А. Ілларіонов.