Один із останніх разів, коли диктатор Північної Кореї Кім Чен Ин їздив за кордон на своєму улюбленому зелено-жовтому бронепоїзді — це була 60-годинна подорож у 2019 році для зустрічі із тодішнім президентом США Дональдом Трампом на переговорах у В’єтнамі. Та довга подорож, однак, не мала успіху. Переговори зазнали краху, і вже за кілька місяців Пхеньян лаяв Трампа плутаною англійською мовою і називав лідера США «негідником». Про це йдеться у матеріалі Financial Times.
Найближчими днями лідер знову збирається у подорож, цього разу до Владивостока на Далекому Сході Росії, щоб зустрітися з президентом Владіміром Путіним. Темою для обговорення стане продаж боєприпасів Москві для її війни в Україні. Очікується, що Кім знову використає свій поїзд — імовірно, він включатиме понад 20 броньованих вагонів і спеціальну кабіну для генерального секретаря, як його називають, з яскраво-білим інтер’єром.
Але цього разу успішний результат практично гарантований. Для 39-річного диктатора, який частково отримав освіту в Швейцарії та сповідує любов до американського баскетболу, місія є типовою у неминучій реальній політиці.
Перші роки перебування Кіма при владі характеризувались жорстокими репресіями, під час яких його зведеного брата Кім Чен Нама було вбито нервово-паралітичною речовиною, а його дядька Чан Сон Тхека страчено за державну зраду шляхом розстрілу.
Він також зробив крок, щоб послабити владу вищих генералів, які вважали його непередбачуваним після смерті його батька Кім Чен Іра. Залишивши свій слід, Кім Чен Ин зараз сповідує ідеологію byeongjin — догми, яка пропагує подвійний розвиток економіки та ядерної зброї. Мета полягає в тому, щоб створити ядерний арсенал, який змінив би баланс сил у Північній Азії та потенційно загрожував США.
У цьому контексті зростаюче зближення Пхеньяна з Москвою підвищує ризики нестабільності в одному з найнебезпечніших регіонів світу.
«Вісь Росія-Північна Корея ускладнює картину безпеки як в Україні, так і на Корейському півострові», – вважають Віктор Ча та Еллен Кім з вашингтонського мозкового центру CSIS.
Поки неясно, що передбачатиме угода між Північною Кореєю та Росією. Пхеньян міг би запропонувати боєприпаси, реактивні системи залпового вогню та балістичні ракети малої дальності — усе це допомогло б Москві відбити контрнаступ Києва. Натомість Москва може запропонувати зерно, нафту та військові технології, а також тверду валюту в якості оплати.
Також можна переконати Росію надати Північній Кореї надзвичайно чутливі військові технології, які загрожували б її сусідам, зокрема Південній Кореї та Японії.
«Співпраця між Росією та Північною Кореєю може вийти за межі угод зі звичайними озброєннями та продовольчої/енергетичної допомоги, можливо, до передових технологій для супутників, атомних підводних човнів і балістичних ракет», — додали Ча та Кім.
У Сеулі, який у 1953 році завершив очолювану дідом Кіма Кім Ір Сеном, уклавши перемир’я, але не підписавши офіційний мирний договір, наразі панують тривожні настрої.
«Справедливо сказати, що друга холодна війна вже почалася. Північна Корея, Китай і Росія стали новою віссю зла, і загрожують демократичному міжнародному порядку, будучи державами, якими керують диктатори», — вважає Кім Джечун, професор Університету Соган у Сеулі.
Завдяки схильності Кіма до ізоляціонізму, ізоляція країни для протистояння пандемії Covid-19 була природною. Але після карантину, який тривав три з половиною роки, авіасполучення відновилося лише нещодавно, тоді як вважається, що більшість із 26 мільйонів жителів Північної Кореї не щеплені.
Вважається, що економічні втрати від карантину є надзвичайно глибокими, що посилює потребу Кіма продавати зброю Росії.
Очікувана зустріч Кіма і Путіна на полях Східного економічного форуму у Владивостоці також знаменує ширшу військову угоду. У липні міністр оборони Росії Сергій Шойгу відвідав виставку зброї у Пхеньяні, на якій були представлені бойові та розвідувальні безпілотники та новітні міжконтинентальні балістичні ракети режиму.
Пхеньян прямо підтримав війну Москви в Україні, наклавши вето на резолюцію ООН, яка засуджує вторгнення, визнаючи російську окупацію Донецька та Луганська, і навіть постачаючи зброю групі найманців Вагнера, яка воює за Кремль в Україні.
Але незважаючи на явне залицяння Кіма до Росії — і взаємну демонстрацію інтересу з боку Москви — під питанням залишається ставлення Китаю на зростаючу спорідненість двох його сусідів.
Хоча Китай підтримує тісні дипломатичні відносини як з Північною Кореєю, так і з Росією, його дипломати в приватному порядку висловлюють застереження щодо курсу обох країн. Вони також зазначають, що одним із пріоритетів Пекіна є відновлення відносин з європейськими державами та запобігання подальшому погіршенню зв’язків зі США.
«На відміну від Росії, Китай не хоче, щоб його відносини зі США погіршувалися, тому він не бажає розширювати військову співпрацю з Північною Кореєю», — певен Чеонг Сон-Чанг з Інституту Седжонг у Південній Кореї.
Кім звик до мінливих пісків дипломатичної лояльності. Ще до їхньої зустрічі, у 2017 році, Трамп назвав його в Twitter «маленькою людиною-ракетою» — прізвиськом, яке Кіму не сподобалося. Однак до 2018 року Трамп змінив свою точку зору, і назвав Кіма «гідним учасником переговорів».
Кім навряд чи має ілюзії щодо того, що затишні обійми Кремля щодо його «королівства відлюдника» є чимось більшим, ніж угодою: йдеться лише про постачання зброї, яка викликає повагу в небезпечному сусідстві.
На думку експертів, потенційна зустріч двох диктаторів вказує на зсув у балансі сил і загрозу повернення до старої політики в дусі Холодної війни.