Міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберді заявив, що країна не збирається визнавати так звані "Л/ДНР". Про це повідомляє видання "Інтерфакс".
За словами міністра, сьогодні Радбез Казахстану випрацює офіційну позицію в цьому питанні.
"Офіційна позиція Казахстану зараз розробляється. Зараз найближчими годинами відбудеться Рада безпеки Казахстану, на якій ми остаточно приймемо офіційну позицію, - сказав Тлеуберді журналістам. - Маю запевнити, що питання про визнання Казахстаном "Луганської та Донецької народних республік" не стоїть. Ми виходимо з основ міжнародного права та основних принципів статуту ООН".
Він також заявив, що відправлення в окуповані регіони Донбасу "миротворців" Організації договору про колективну безпеку є неможливим. За словами Тлеуберді, у статуті договору чітко зазначено, що застосування цих військових сил можливе "лише на просторі ОДКБ.
"Практично це неможливо. Для можливого спрямування потрібна, природно, резолюція та відповідний мандат Ради безпеки ООН. Але, як ви знаєте, ООН має свої миротворчі сили і тому в практичній площині це питання не стоїть", - сказав Тлеуберді.
Напередодні президент Росії Владімір Путін офіційно визнав "суверенітет" ним же створених та керованих терористичних воєнізованих угруповань "ДНР" та "ЛНР". Формулювання підписаного тексту мають ризики, які можуть бути використані Кремлем для розв'язання "виправданого" масштабного наступу на територію України.
Водночас у підписаних Путіним указах немає фрази про те, що "ДНР/ЛНР" визнаються у нинішніх межах, а це залишає можливість для претензії на всю територію Донецької та Луганської областей.
Визнання Росією так званих "ЛНР" та "ДНР" означає свідомий вихід із мінських домовленостей і завдасть серйозного удару політико-дипломатичному врегулюванню: таку думку висловили відразу кілька політичних діячів, зокрема канцлер Німеччини Олаф Шольц та держсекретар США Ентоні Блінкен.
Всупереч поширеній в Україні думці, що визнання Москвою "ЛНР" і "ДНР" "незалежними республіками" означає вихід Росії з мінських домовленостей і кінець "Мінська", не можна повністю виключати того, що Кремль продовжить тиснути на Україну та її західних партнерів, щоб змусити Київ виконати вимоги ці угоди у російській інтерпретації.