Кому не бракує мотивації, так це суддівській мафії: вони не опускають рук у надії відродити те, що вже давно мало померти. Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) у процесі ліквідації та вже не здійснює правосуддя, але його судді всіма можливими способами намагаються цьому завадити або принаймні сповільнити цей процес. Вони активно подають позови, якими оскаржують наказ Державної судової адміністрації України (ДСА) про створення ліквідаційної комісії щодо ОАСК, рішення держреєстратора про встановлення Окружному адміністративному суду Києва статусу такого, що перебуває у стані припинення (справи №420/1123/23, 320/3967/23 і 320/4717/23), ба, навіть сам закон про ліквідацію ОАСК (справа №990/33/23). Серед позивачів — сумнозвісні судді Євгеній Аблов, Руслан Арсірій, Володимир Келеберда, які, подібно до їхнього «шефа», відомі бажанням «учудіть».
Позови проти ДСА подали у Київський окружний адміністративний суд і Одеський окружний адміністративний суд. Переважна більшість справ перебуває на етапі розгляду в суді першої інстанції.
Однак це зовсім не всі проблеми, які підстерігають нас на шляху ліквідації колись дуже зручного для будь-якої влади суду із драконівськими повноваженнями.
Безнадійна справа судді Арсірія
Першим, у кого з’явилася ідея завадити ліквідації ОАСК, став суддя Руслан Арсірій.
Ще у грудні 2022 року він просив суд визнати протиправним і скасувати наказ ДСА зі створення ліквідаційної комісії щодо ОАСК. Перспектива цієї справи була сумнівною від початку, оскільки Закон «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» передбачив порядок цієї ліквідації та доручив Кабміну й ДСА вжити в межах компетенції відповідних заходів. Виконання рішень про ліквідацію судів віднесено саме до компетенції ДСА, тож остання, видаючи свій наказ, діяла законно. Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, який відмовив Арсірію у задоволенні позову. Проте суддя ліквідованого ОАСК не здається: скориставшись правом на апеляцію, Арсірій оскаржує це рішення в Шостому апеляційному адміністративному суді. І тут уже є ризики.
Що варто знати про суддів, які розглядатимуть цю апеляцію
Володимир Кузьменко — фігурант «плівок Вовка» і суддя Майдану. На записах «плівок Вовка» голова ліквідованого ОАСК називає його «нашим» у розмові про відмазування суддів апеляційної інстанції від дисциплінарної відповідальності. Такі зв’язки свідчать про конфлікт інтересів Кузьменка у справі. Тож поки провадження ще не було відкрите, Кузьменко мав би взяти самовідвід у цій справі.
Олена Ганечко — суддя, що випустила з-під арешту пасинка олігарха Фірташа Сергія Калиновського, підозрюваного у вчиненні ДТП, внаслідок якої загинуло двоє людей (після цього Калиновський втік до Ізраїлю). Також Громадська рада доброчесності ухвалила негативний висновок щодо Ганечко. У ньому, зокрема, вказано, що вона була у списку 47 суддів — порушників присяги, стосовно яких президент звертався до Вищої ради юстиції, стверджуючи про «наявність корупції у середовищі суддів» і наполягаючи на їхньому звільненні з посад. Проте судді Ганечко таки вдалося зберегти свою посаду.
Ярослав Василенко — суддя, який протягом останніх восьми років знаходився на території Криму 206 днів, приховував російське громадянство своєї дружини й доньки. Крім того, за даними розслідування Радіо Свобода, у Василенка є незадеклароване майно на суму близько 20 млн грн.
ОАСК connecting people
Створення ліквідаційної комісії щодо ОАСК оскаржує і скандальна суддя Любов Маруліна (№320/2783/23). Її справу розглядатиме не менш одіозна Олександра Брагіна, яка відмовлялася подавати електронні декларації, обумовлюючи це своїми релігійними переконаннями. Саме судді ОАСК раніше вже «рятували» Брагіну: на початку 2022 року вищезгаданий Руслан Арсірій зобов’язав Національне агентство з питань запобігання корупції прийняти паперову, а не електронну декларацію Брагіної, хоч апеляція пізніше й скасувала це рішення.
Сама ж суддя Маруліна фігурувала у схемі, що мала ознаки суддівської кругової поруки. 2020 року, за повідомленням патрульних, Любов Маруліна керувала автомобілем Lexus маючи ознаки сп’яніння. Спершу справу відкладали, згодом оголосили відвід судді, зрештою справа перейшла до «правильної судді» — голови Дарницького райсуду Києва Тетяни Щасної. Для того щоб справа Маруліної потрапила на розгляд саме до судді Щасної, було внесено зміни у кваліфікацію — з адміністративного правопорушення вона перетворилася на справу щодо неповнолітніх. Щасна ж на той момент була єдиною суддею, яка могла розглядати справи щодо неповнолітніх. І не дивно, що суддя Щасна повірила колезі й закрила справу через те, що Маруліна нібито взагалі за кермом не перебувала.
Знаєте, що спільного між цими двома справами за участі Маруліної? Як і суддю Брагіну, суддю Щасну теж до того «рятували» судді ОАСК! Так, ще 2019 року ОАСК скасував висновок про недоброчесність судді Щасної, через який останню могли звільнити.
Цікаво, чи згадає суддя Брагіна під час розгляду справи щодо ліквідації ОАСК про «послугу», яку раніше їй зробив сам ОАСК?
Крізь терни до (зірок) життя без ОАСК
Попри ухвалення закону про ліквідацію ОАСКу, він ще й досі з нами, в наслідках, які будемо долати ще довго. І потрібно бути обачними, щоб знову не наступити на ті самі граблі.
Нагадують про ОАСК його справи, переважна більшість яких і досі перебуває у приміщеннях ліквідованого суду: станом на 20 березня з наявних 304 тисяч справ було передано лише 8825. Ба більше, Київський окружний адміністративний суд звернувся до ОАСК із проханням призупинити передачу справ, допоки їх не забезпечать додатковими приміщеннями для розміщення цих справ і матеріалів. Тож у березні 2023 року голова парламентського комітету з питань правової політики Денис Маслов повідомив, що депутати спільно з Верховним судом напрацювали законопроєкт, який передбачає передачу справ ліквідованого ОАСК до інших регіональних адміністративних судів. На їхню думку, це рішення дасть можливість завершити передачу всіх справ ОАСК, не чекаючи створення Київського міського окружного адміністративного суду (КМОАС) на заміну ліквідованому ОАСК.
Створення ж нового суду має одне вагоме «але»: існує ризик, що КМОАС може стати ОАСК 2.0, якщо повністю повторюватиме юрисдикцію ліквідованого суду. ОАСК розглядав справи щодо всього, що фізично знаходиться в місті Києві, тобто справи стосовно центральних органів виконавчої влади та інших органів національного рівня. А отже, в одному «місцевому» суді зосереджувалася величезна влада.
Саме тому критично важливо створити Вищий адміністративний суд (ВАС). Це дасть змогу розвести дві різні юрисдикції: все локальне, що стосується місцевого рівня, варто залишити в межах повноважень КМОАС, а справи національного рівня — віддати новоствореному Вищому адміністративному суду. Зрештою, створення ВАС — один із найважливіших кроків, який убезпечить нас від нового ОАСК. Сподіваємося, що влада це розуміє.
І поки суддівська мафія не може змиритися з непоправною втратою одного з найбільших важелів впливу та завалює адмінсуди своїми позовами, варто уважно стежити за діями цих скандальних персонажів і за будь-яку ціну не дати історії повторитися.