Центральна виборча комісія прокоментувала реєстрацію кандидатами в депутати Андрія Клюєва, який очолював адміністрацію засудженого за держзраду експрезидента Віктора Януковича, і блогера Анатолія Шарія.
"Ми зобов'язані виконати рішення суду… Рішення суду було повторно розглянути, і ми не маємо інших документів (які свідчать про відсутність Клюєва в Україні упродовж п'яти років – ред.), які б нам дозволили розглянути… Однакове (рішення, аналогічне попередньому – ред.), по суті, ми прийняти не можемо", - розповів у коментарі "Українській правді" заступник голови ЦВК Євген Радченко.
І наголосив на тому, що Центрвиборчком має виконувати рішення суду, попри те, що досі має документи, які свідчать про перебування посадовця часів Януковича за межами держави.
"Тільки проблема в тому, що суд їх не вважає такими, що достатньо доводять це", – кажуть у ЦВК.
У Центрвиборчкомі кажуть, що неодноразово звертались до ГПУ та інших правоохоронних органів, але додаткових документів не отримали.
"На підставі листа Генпрокуратури Центральна виборча комісія сказала, що пан Клюєв не проживає, відмовила в реєстрації. А суд сказав, що цей лист не є належним і ця інформація не підходить", – запевняє Радченко.
Виконанням рішення суду Радченко також пояснив і реєстрацію кандидатом у депутати проросійського блогера Анатолія Шарія. "На підставі того ж самого. Суд визначив, що та інформація, яка знаходиться в ЦВК, не є прийнятною, і все", – резюмував він.
Нагадаємо, Верховний суд зобов'язав Центральну виборчу комісію повторно розглянути пакет документів про реєстрацію Андрія Клюєва, однак винесене рішення не зобов'язувало ЦВК реєструвати кандидатуру Клюєва.
23 червня ЦВК відмовила в реєстрації Андрієві Клюєву кандидатом у депутати в окрузі №46 в Донецькій області. Шостий апеляційний суд Києва задовольнив клопотання "Ліберальної партії України", визнав рішення ЦВК незаконним і зобов'язав її зареєструвати кандидатуру Клюєва. Представники партії стверджували, що з 2014 року Клюєв нібито мешкав в окупованому Донецьку, тобто виконав формальні вимоги до кандидата щодо проживання на території України протягом п'яти років.
Щодо Клюєва досі відкрито кримінальне провадження, у межах якого його підозрюють у заволодінні з травня 2010 по квітень 2011 року державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, повторно і в особливо великих розмірах. Проти Клюєва кримінальну справу також відкрито в Австрії, де його підозрюють у відмиванні грошей і зловживанні владою.
У 2018 році суд Європейського Союзу анулював санкції стосовно колишнього голови АП Віктора Януковича, які були введені в березні 2017 року. У березні цього року Інтерпол виключив Андрія Клюєва зі списку розшукуваних осіб.
Андрій Клюєв був головою Адміністрації президента наприєкінці січня – лютому 2014 року. Тричі обіймав посаду віце-прем'єр-міністра України, був одним із керівників "Партії регіонів". Також Андрій Клюєв може бути причетний до масових вбивств на Майдані та розгону студентського протесту в листопаді 2013 року. Клюєв був оголошений в розшук ще в 2014 році. СБУ встановила, що він перебуває в Росії.