Безглузді пояснення російського Міноборони, буцімто втеча їхніх підрозділів з Харківщини є запланованим «перегрупуванням», покликаним підсилити донецький напрямок, є такою ж брехнею, як і «жест доброї волі» при відступі з-під Києва наприкінці березня. Російське Міноборони не здатне визнавати поразки і цим ще більше собі шкодить, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), про що вони написали у своїх висновках за 11 вересня.
«Міноборони Росії неправдиво стверджувало, що російські війська здійснили низку демонстративних дій і застосували артилерію та авіацію для забезпечення безпеки відведення російських військ. Ці російські заяви не мають стосунку до ситуації на місці, – сказано у висновках ISW. – Нездатність російського МО визнати прорахунки Росії в Харківській області та ефективно створити інформаційні умови руйнує російський інформаційний простір».
Експерти підмітили, що кремлівські пропагандисти настільки були неготові до краху армії РФ на полі бою, що «пропонували широкий спектр плутаних пояснень» ситуації, тільки б не визнавати українських успіхів. Вони то розповідали, що «російські війська воюють проти всього західного блоку», то применшували значення куп’янського напрямку для логістики російських військ.
«Кремлівські пропагандисти виявилися надзвичайно неорганізованими у своїх наративах: одні підтверджували звільнення певних міст, а інші спростовували такі повідомлення. Запрошені експерти також не змогли підтвердити наративи господарів про те, що українські успіхи не мають значення для донбаської осі. Такі програми можуть розкрити справжній хід російської "спеціальної військової операції" широкій російській громадськості, яка покладається на державні ЗМІ та МО Росії для отримання оновлень», – зазначають експерти ISW.
Нагадаємо, американський журналіст російського походження Антон Трояновський у статті для The New York Times написав, що розгром російської армії у Харківській області є особистим ударом для Путіна і здатен послабити репутацію російського диктатора вдома як кмітливого геополітичного стратега.